All the Light We Cannot See

Гарний, приголомшливо амбітний роман про сліпу француженку та німецького хлопчика, чиї шляхи перетинаються в окупованій Франції, коли обидва намагаються вижити в спустошенні Другої світової війни. Марі Лора живе зі своїм батьком у Парижі, за кілька хвилин ходьби від Музею природної історії, де працює майстром по замках (у музеї тисячі замків). Коли їй шість років, вона сліпне, і батько будує їй модель їхнього району, кожного будинку, кожного люка, щоб вона могла запам'ятати їх пальцями і пересуватися справжніми вулицями ногами та тростиною. Коли німці окупують Париж, батько і дочка біжать до Сен-Мало на узбережжі Бретані, де у високому вузькому будинку біля морської стіни живе двоюрідний дідусь Марі-Лори, який страждає на агорафобію.

В іншому світі в Німеччині хлопчик-сирота Вернер росте зі своєю молодшою сестрою Юттою, обидва зачаровані грубим радіо, який знаходить Вернер. Він стає майстром зі збирання та ремонту радіоприймачів, талант, який приносить йому місце в елітній та жорстокій військовій академії і, зрештою, робить його вузькоспеціалізованим слідопитом Опору. Вернер подорожує через серце Гітлерюгенда до віддалених околиць Росії і, нарешті, до Сен-Мало, де його шлях сходиться з Марі-Лор.

Чудове поєднання бурхливої уяви Дорра зі спостережливістю вражає. Спритно переплітаючи життя Марі-Лори і Вернера, Дерр висвітлює способи, якими, попри все, люди намагаються бути добрими одне до одного. Десять років роботи над книгою «Весь невидиме нам світло» — його найамбітніша і сліпуча робота.