Автор:
Рік видання: 2019
Кількість сторінок:
Мова:
ISBN:
Обкладинка:
Формат:
Вага:
Романтичний fi n de siecle — межа ХІХ і ХХ століть. Молодий гульвіса Михайло Свиридович Лановий, якого дбайливий дядечко відіслав до Києва на навчання в університеті, не може марнувати життя на такі приземлені речі, коли навколо стільки чарівних жінок. І все було б чудово в Мішеля, як сам він завжди представляється, якби не вічні борги. Кредитори насідають зусібіч, нема від них спасіння... Чи все-таки є? Суворою рукою дядечко вирішує повернути Мішеля в тихий провінційний Закопанськ, де на ловеласа чекає нудна робота в дядьковій конторі. Та хто б міг подумати, що й у сонному містечку наш герой примудриться знайти на свою голову пригоди — бурхливі, кумедні й дуже навіть небезпечні.
Роман «Любий розпусник» отримав спеціальну премію «Коронації слова» за найкращий комедійний твір.
Як іноді корисно розгрузити мізки від буденності! Днями "на одному диханні" прочитала ваш роман «Любий розпусник». Кохання, детектив, пригоди, жарти, інтрига до останнього рядка! Дуже сподобався головний герой - такий справжній не надуманий. Кожну подію переживала з ним! Йому можна простити все - адже молодість самий найкращий час, і в думках ми з задоволенням повертаємося в неї. Упевнена, що сторінки цього захоплюючого роману принесуть задоволення кожному читачу! Дякую, із нетерпінням чекаю на нові творіння автора)
Книга по закінченні читання залишила у мене смак, як після келиха гарного шампанського- легка, тонізуюча та надзвичайно іронічна. Досить яскраві і не пласкі образи головних героїв. Ну а сюжетні колізії та всі курйозні моменти- і переживала , і щиро від душі сміялася в процесі читання теж. Пригоди пана Ланового - бабія, волоцюги та невиправного гульвіси чимось нагадали мені добре знаного Вам Свирида Петровича Голохвастова та культовий фільм "За двома зайцями". А в його особі, здається, втілилися всі еталонні чесноти та недоліки сучасного чоловіка. Також я не очікувала, а тому і дуже зраділа, що панночці Єлизаветі таки вдалося приборкання Норовливого, а сам невиправний Спокусник все ж здався на милість Амура та справжніх щирих почуттів. До речі, а випадково чи не панночка Кендюх в подобі гарнющого Амурчика з крильцями зображена на титульній сторінці?
