Безсмертне життя Генрієтти Лакс

Її звали Генрієтта Лакс, але вчені знають її як HeLa. Вона була бідною жінкою, яка працювала на тій же землі, що і її предки-раби, проте її клітини, взяті без дозволу, стали одним із найважливіших інструментів у медицині. Саме Генрієтта Лакс подарувала світові перші "безсмертні" людські клітини — вони живі досьогодні, хоча їх власниця вже мертва понад 60 років. Клітини HeLa стали життєво важливими для розробки вакцини проти поліомієліту, розкриття секретів раку, дослідження впливу на людський організм вірусів та наслідків дії атомної бомби; вони допомогли досягти успіхів у заплідненні in vitro, клонуванні й картографуванні генів. Вони купувалися й продавалися мільярдами, однак Генрієтта Лакс досі залишається маловідомою жінкою, похованою у безіменній могилі.

Авторка книги Ребекка Склут розповідає про долю членів родини Лакс і тих безіменних афроамериканців, яких залучали до експериментів, не особливо переймаючись етичними та юридичними нормами. Книга «Безсмертне життя Генрієтти Лакс» понад шість років трималася в списку бестселерів The New York Times. За нею телеканал HBO зняв однойменний серіал із Опрою Вінфрі в ролі Дебори Лакс.

Журналістка Ребекка Склут більше 10 років працювала над книгою «Безсмертне життя Генрієтти Лакс», щоб відкрити світові ім’я тієї, хто дав надію на порятунок сотням мільйонів людей. Це не просто журналістське розслідування, а захоплива й майже детективна історія пошуків правдивої інформації про жінку, якої майже ніхто не пам’ятав, окрім дітей.

Рано втративши матір, Дебора та її брати зростали у жорстоких умовах із байдужими до них людьми. І тільки коли вони стали зовсім дорослими, до них дійшла інформація про клітини HeLa, які живуть і розмножуються досі. Без освіти й розуміння суті клітинних біологічних досліджень, Лаксам було складно збагнути, як їхня матір, яка давно померла від раку, може досі бути жива — частково і в пробірках, але, на їхню думку, жива.

Ребекка Склут підіймає багато важливих етичних і юридичних питань. Так, чи мали право лікарі шпиталю Джонса Гопкінза використовувати клітини жінки для досліджень без її згоди на це? Авторка книги досліджує цей аспект із різних точок зору й в історичному розрізі. Однак і досі однозначної думки щодо цієї проблеми в науково-медичного співтовариства немає, як і оцінки того, що багато досліджень та експериментів проводилися свого часу саме за участі чорношкірих американців.

Книга «Безсмертне життя Генрієтти Лакс» буде цікава всім, хто:

• захоплюється історією розвитку медичної науки;
• любить разом із автором досліджувати невідоме;
• цінує гарно написані тексти й вражаючі історії.