Рецензия на книгу Відвага і страх

Оля Гнатюк – польський філолог та перекладач українського походження. Вона викладає в Києво-Могилянській академії і Варшавському університеті. Пише книги на історичну тематику в жанрі нон-фікшн. Монументальна праця «Відвага і страх» відносяться саме до цього жанру.

«Відвага і страх» - ґрунтовне історичне видання, що покликане звернути увагу сучасників на проблеми минувшини, а саме буремних 1939-1945 років у місті Львові. Адже, декілька окупацій (радянська, німецька потім знову радянська) залишили свій кривавий слід на всіх сферах життя та гори трупів. Вони зачепили всі соціальні прошарки полікультурного населення міста (українці, євреї, поляки). Автор зробила спробу очистити історію від будь-якого нашарування (ідеологічних, націоналістичних, політичних) та представити її з максимальною об’єктивністю, спираючись на авторитетні джерела (архівні матеріали, щоденники, листи та інші документи) представників трьох національних груп. Звісно, доступ до архівів КДБ Москва не надала, але перелік використаних джерел та ресурсів (на 113 сторінок) додає достовірності та впевненості в ґрунтовному підході автора.

Починаючи свою оповідь сімейною історією, фактаж якої міг становити основу окремої книги, Оля Гнатюк поступово торкається всіх культурних прошарків Львова. Рукою майстра «велика історія» розсипається на більш особистісні «мікроісторії» персонажів. Науковець ділиться з нами результатами своєї праці. Із забуття виринають зацьковані окупаційною владою прізвища науковців, викладачів, художників, музикантів, лікарів, акторів та літераторів. Пірнаючи в особистісну історію кожного з них, ми пізнаємо глобальну історію на рівні людей та їхніх доль. Зміна політичних режимів, єврейські погроми, українсько-польські протистояння, розстріли науковців, чисельні ув’язнення та заслання, страти та переслідування. За будь-якої влади все культурне, мистецьке та наукове життя Львова перебувало в тугому «ідеологічному корсеті». Митці та науковці не могли творити, просто виконували розпорядження верхівки, що не розумілася на мистецтві, побоюючись за своє життя. Найкращим жанром у літературі тоді був короткий жанр «доносу». З новою окупацією їх звинувачували в колабораціонізмі, і теж переслідували…. Коло жахливих подій, що могла перервати лише смерть. На всі ці події спробувала поглянути Оля Гнатюк по-новому – у ракурсі сьогодення. Такий підхід вивільняє прагнення сучасників пізнати не лише свою власну історію, а й історію загалом в біль ширшому сенсі. Тобто дослідити історію Львова 1939-1945 років не тільки з погляду українців (їхніх доль, прагнень, розчарувань), а й в польському та єврейському аспектах. Автор прагнув надати голос «всім» національностям, щоб кожний з них розповів свою історію.

Ця книга стане у пригоді всім тим, хто цікавиться історією непростих відносин між етнічними групами Львова в найтяжчий для нього історичний період. Видання розраховане на підготовленого читача, спроможного осягнути велику кількість матеріалу.