Войти
/
Регистрация
Регистрация позволяет Вам пользоватся дополнительными услугами нашего магазина
Корзина
(044)360 57 00 (050)224 55 56 (093)717 79 30 (068)940 91 51

Доставка по Киеву

БЕСПЛАТНО
при заказе от 250 грн.

Рецензия на книгу Дороги й середохрестя

5.04.2018 16:46
Книга в данном обзоре:

Дороги й середохрестя

Автор: Віра Агеєва

Издательство: Видавництво Старого Лева

Серия: Non-fiction

ISBN 978-617-679-229-1

«Дороги й середохрестя» - це збірка літературознавчих есеїв професорки Києво-Могилянської Академії, лауреатки державної Шевченківської премії Віри Агеєвої. У даному виданні українська літературознавиця максимально відійшла від академічного викладу матеріалу, намагаючись таким чином спростити перцепцію поданої інформації про видатних постатей української культури XX-XXI століть.

Книга «Дороги й середохрестя» складається з двох не однакових за розміром розділів: перший називається «Класики високого Відродження», другий – «Сучасники». В обох частинах Агеєва звертається до найбільш знакових постатей української культури, щоб на прикладі їх життя, творчих пошуків та ідеалів показати основні тенденції розвитку (а часом і занепаду) українства.

Всі одинадцять есеїв публікувалися раніше повністю чи частково в періодичних виданнях чи в якості передмови до інших книг, але ця збірка – спроба зібрати розпорошенні статті під однією палітуркою, щоб читач мав змогу заразом ознайомитись з доробком літературознавиці. Те, що їх об’єднує це інтенція авторки провести паралелі між героями есеїв, визначити спільність у їх долях та творчих пошуках. Кожен із них привніс щось своє у розвиток української культури, кінематографії й літератури зокрема.

Постать Олександра Довженка, котрому присвячений вступний есей, виглядає тут цілком доречно, бо без геніального майстра-кінематографіста українську культуру двадцятого століття уявити досить складно. Віра Агеєва, спираючись на біографічний матеріал, показала мінливість долі знаменитого режисера. Пригадуються буремні часи, в які Довженку довелось не тільки жити, а й творити. Авторка розмірковує про компроміси з «червоною владою» на котрі був змушений йти митець заради можливості працювати. Оприлюднюються цікаві факти приятелювання Довженка зі Сталіним, про які я особисто не знала.

Віра Агеєва показує митця (будь кого з героїв послідуючих есеїв: Миколу Бажана, Павла Тичину, Марка Йогансена, Юрія Косача, та й самого Довженка), котрий завжди стоїть перед вибором – співпрацювати з владою, створюючи «правильні» тексти про червоний прапор, комсомол, партію і тихцем пишучи в шухляду свої «вільні від комуністичної корости» твори, або ж наважитись оприлюднити своє справжнє єство, власний доробок і потім поплатитися у сибірських таборах. Ясно одне: митець помирає двічі – у творчості, і у житті (як митець, і як людина).

У розділі «Сучасники» Віра Агеєва звертається до творчості відомих авторів сьогодення: Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Юрія Винничука. Цей розділ значно менший за попередній. В ньому літературознавиця окреслила основні аспекти творчості літераторів, уникаючи узагальнень і порівнянь.

Книга «Дороги й середохрестя» буде цікава насамперед літераторам, критикам, філологам. Хоча й написана легкою науковою мовою, вона все ж таки розрахована на інтелектуалів та підготовленого читача.

Разделы в которых можно найти данную рецензию:

Отзывы

Здесь можете оставить
свой отзыв о товаре

Отзыв
Комментарий
Осталось

Оценка

Кому:
Тема:
Закрыть комментарий к отзыву
Наверх