Сучасний український письменник, володар премії Коронація слова, автор детективів Богдан Коломійчук вдало продовжує розпочату серію ретророманів про львівського детектива Адама Вістовика («В’язниця душ», «Небо над Віднем»). «Візит доктора Фройда» третій роман з цієї серії. В новому детективному романі автор ставить нові кримінальні завдання для іменитого сищика. В книзі раз по раз виринають знайомі імена двох перших творів, та й місце дії доволі знайоме – Львів, або як він називався в ті часи – Лемберг. Власне й саме поняття «ретророман» достатньо вдало обіграв автор. Ця книга яскравий приклад вдалої стилізації. Автор послуговується старими назвами вулиць та інших об’єктів (кав’ярні, кнайпи), застосовує старі одиниці вимірів, грошових знаків. Коломійчук консультувався у відомого «львовознавця» Юрій Винничука та й книга «Легенди Львова» цього ж автора є настільною книгою автора детективів. Саме так народжується атмосферність оповідки.
Композиція роману достатньо проста, основні сюжетні колізії вибудовуються довкола розгадки низки вбивств, що розпочавшись у Відні (столиці Імперії), продовжилися у Лембергу. Адам Вістович намагається розгадати їх, натрапивши на слід серійного маніяка, котрого журналісти нарекли Упирем. Коломійчук досить вдало та органічно до сюжету вплітає цілком реальну постать відомого психоаналітика доктора Зигмунда Фройда, котрий на декілька днів приїздить до Львова читати лекції. Він стає для Вістовича незамінним консультантом у цій заплутаній справі. Це дає змогу не лише зрозуміти хворобливу психологію вбивці, а й в деякій мірі передбачити наступні його кроки. Розпочинається карколомне полювання, під час якого іноді жертва стає мисливцем, а мисливець жертвою….
Цей роман небанальний детективчик на один вечір, хоча він і має невеличкий об’єм, і читається надзвичайно швидко (бо сюжет ловить читача в ласо і не відпускає). Коломійчук створив українського Шерлока Холмса, якого так потребувала українська література. Адам Вістович володіє своєрідною похмурою привабливістю, може інколи перебрати алкоголю, смачно вилаятися, діяти імпульсивно не завжди зваживши на наслідки. Але саме це й притягує читача. Ну кому подобаються цілком позитивні «ванільні» герої, особливо коли герой детектив?
Перегорнувши останню сторінку і нарешті дізнавшись ким насправді виявився той Упир, вже починаєш сумувати за талановитим детективом Вістовичем. Але не варто засмучуватись, адже на початок наступного року було анонсовано старт кіновиробництва спільного українсько-польського серіалу під назвою «Лемберг», на основі ретророманів Коломійчука.
