Дарина Гнатко – сучасна українська письменниця, автор мелодраматичних романів про кохання. Історія родини Гнатко – невичерпне джерело для сюжетів книг письменниці. Якщо прочитати коротку біографію Дарини Гнатко, то можна вловити багато спільного між її героями та історіями з сімейного архіву.
Дебютний роман «Катерина», власне названий жіночим іменем, відразу ще «заочно» за самою назвою адресує себе прекрасній половині людства й примушує мимоволі пригадати Шевченківську «Катерину» зі шкільної програми. Хоча і чоловікам він буде теж цікавим. Сюжет роману побудовано навколо долі кріпачки Катерини, котрій пощастило (чи дійсно пощастило?) скинути невільницькі кайданки, отримати свободу та вийти заміж за польського графа пана Кшиштофа Гнатовського. В літературі письменники часто висвітлюють тему мезальянсу, коли заможний чоловік одружується з бідною дівчиною. Прикладів можна навести силу силенну зі світової класики (Шарлотта Бронте «Джейн Ейр», Хелена Мнішек «Божевільна», Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні» та ін.), а ось з української літератури не спадає на думку нічого. Отже, Дарина Гнатко береться втілювати рожеву мрію про принца на білому коні на практиці.
Але спершу було нестерпне життя з мачухою, каторжні роботи від світанку до ночі, босоноге та голодне дитинство, й вкрадена юність. Не було часу (та й дозволу) Катерині співати пісень на вечорницях з однолітками, не було у що вбратись, не було й сили після важкого дня. Та ще й краса дівчини, що була схована за лахміттям, звела з розуму старезного козацького сотника Макара Давиденка. Мачусі лише б заробити на Катерині – продасть її самому чортові. А коли на горизонті у вродливиці Катерини з’явився молодий польський граф Гнатовський, вона зрозуміла: ось воно - кохання. Скільки ще їм доведеться боротися за свої почуття! Справжнє випробовування для закоханих. Адже, побороти людську злість, заздрощі, пересуд та нерозуміння вимагає справжнього подвигу.
Уявіть жила собі кріпачка Катря звичним життям, і тут доля її висмикує із корінням з рідної батьківської оселі і «пересаджує» на чужий незвичний грунт. Чи зможе вона там прижитись, розквітнути? Чи зів’яне, немов квітка при першому ж морозі? Як зустріне й прийме її стара графиня та вишукане панське оточення? Питань дійсно багато.
Але все ж таки «Катерина» роман про кохання з щасливим фіналом. Хоча іноді здавалось, що це просто неможливо – стільки всіляких випробовувань випало на долю героїв. Це надзвичайно щемлива історія про справжні почуття, на які здатні тільки відкриті серця.
