Сирітський потяг

Крістіна Бейкер Клайн — молода американська письменниця та публіцист. Вона вивчала літературу в Йельському університеті, а пізніше сама стала викладачем у рідному Йелі.

«Сирітський потяг» нагадає про забуті сторінки історії ХХ ст. — потяги, що з 1854 по 1929 перевозили малих безбатченків з Атлантичного узбережжя на Середній Захід у пошуках кращої долі та нової родини. Але на неосвоєному Середньому Заході на фермах і в мануфактурному виробництві потрібна дешева, а краще безкоштовна робоча сила. Таким чином, усиновлена дитина виходила офіційно оформленим особистим рабом. Судячи по історіях, траплялося, коли дітей з поїзда всиновлювали нормальні сім'ї і ростили їх в любові і турботі, але це можна віднести, швидше, до розряду щасливих винятків.

Зворушлива історія двох жінок — двох дівчат, які втратили батьків, — у пошуках родини. Сімдесят п’ять років… Ця різниця у віці між ними, що здавалася неподоланною перешкодою для порозуміння, стане несуттєвою. Моллі та Вівіан, розбираючи разом старі ящики на занедбаному горищі, зрозуміють: спогади — це не мотлох, якому місце на смітнику. Поневіряння, важка праця, зраджені мрії… Неочікувана доброта, любов, відданість… «Сирітський потяг», який його маленькі пасажири все життя намагалися забути… Він, попри все, став символом мрії про родинне щастя, про будинок, у якому немає порожніх кімнат. Моллі здійснить цю мрію для старої Вівіан. І для себе.