Непередбачена доля. Спомин

«У цьому нарисі про село Дверник я хотів змалювати долю гірською села, мені ріднот. Воно було під німецькою окупацією від 1939 до 1944 року аж до приходу Червоноі арміі. Тоді, в 1944-му, було відомо, що ці околиці за дотвором комуністичноі Польщі і СССР будуть належати до комуністичноі Польщі. Остаточно Польська армія вигнала силою людей з Дверника до СССР у червні 1946 року. «Акція «Вісла» в 1947 році вигнала все украінське населення в західну Польщу на так звані німецькі кольонії.

Я виростав у цьому селі і пригадую, як зростала його українська національна свідомість під впливом подій в Галичині, українських видань, українських священиків і дітей, які ходили до українських шкіл. Гадаю, подібно було із іншими, як хтось дозволить іх доповнити чи описати правдивіше.

Якщо я не так описав чи забув про щось, щоб бодай згадали про терпіння, трагедії людей села Дверника. Напевно, не одне село Західноі Украіни перенесло ще гірші трагедії і, на мою думку, вони мають бути описані, щоб прийдешнім поколінням залишити справжній історичний образ прошу вибачення.

На жаль, у споминах, виданих досі, цих воєнних років про Дверник точніше ніхто не згадує, тому пробую це зробити. Я хотів би, щоб це було надруковане. Щоденник, нотаток я не вів. Під час мого перебування в УПА це було майже неможливо. Тому про події, подані тут, пишу, що запам'яталося. За уточнення буду вдячний».