Місто

Роман “Місто” Валер’яна Підмогильного (1901—1937) став революційним для української літератури і написаний цілком у європейському дусі. Молодий хлопець приїздить до Києва, щоб здобути вищу освіту й повернутися додому. Але доля вносить свої корективи. Відчувши смак міського життя, Степан Радченко вирішує ніколи не повертатись назад у село. Через знайомих, друзів, жінок він знаходить роботу, житло та здійснює свою мрію — стає письменником. Однак чи задоволений він досягнутим? Розібратися зі складними життєвими перипетіями і зберегти людську гідність — ось головне випробування, яке підготував автор своєму героєві.

Дикція Підмогильного завжди лишається мужньою, карбованою, іронічною й тверезою, він ніколи не збивається в "Місті" на поезію в прозі — вічна біда нашої прози... він уміє загнуздувати свої почуття розумом... Це — тріумф урбанізму в творчій методі. Уже самого цього було б досить, щоб "Місто" було однією з вершин української прози й дороговказом для її дальшого розвитку.