Рецензия на книгу Сливове дерево

Американська письменниця з німецьким корінням Еллен Марі Вайсман мабуть ніколи б не стала зіркою літературного небокраю, якби не почута в дитинстві одна родинна історія. Це страшна історія виживання пересічної німецької сім’ї в часи Другою світової війни. Це був справжній жах: фашизм, що захопив владу, безчинства супроти євреїв, повітряні удари союзних військ, довкруж самі лише втрати. Саме з таким «багажем» після закінчення війни до США приїхала мати майбутньої письменниці. А вже потім, навідуючись до родичів в повоєнну Німеччину маленька Еллен розвідала всю історію сім’ї.

«Сливове дерево» - поки що єдиний прозовий твір авторки. Саме він приніс місіс Вайсман світове визнання. Хоча спершу письменниця мала аж сімдесят дві відмови від літературних агентів. Ви тільки уявіть таку шалену наполегливість Еллен Марі! В цьому романі письменниця ділиться певними фрагментами родинної історії. Не слід буквально трактувати роман як цілком автобіографічний. Хоча події, що мали місце в творі насправді відбувалися з кимсь іншим. Бо історій жертв війни насправді дуже багато і вони однаково вражають.

Невеличке німецьке містечко Гессенталь, кінець тридцятих років, пагін фашистської ідеології правлячої партії, який зародився в підвалах Мюнхена, потроху проростає і на вулицях поки що мирного містечка. Закохана пара молодих людей білявої німкені Крістін і єврейського парубка Ісаака Бауермана, здається, приречена на нещасливе майбутнє. Бо про ставлення фашистів до єврейського населення, таких же німецьких громадян, не варто ще раз розповідати. Всі пам’ятають, що то були за страшні часи. Однак хіба ж хтось із закоханих міг про це здогадуватись? Хіба хтось міг передбачити всі ті жахіття, що творилися в концентраційних таборах смерті, де праця робить вільнішими? Але молодість ризикуює, щоб було про що шкодувати (чи навпаки - пишатись) у старості.

«Сливове дерево» - драматичний, гостро емоційний роман, де любовна лінія закоханих лише на якусь мить ховає у затінок криваві плями фашистських злочинів проти людства. В цій книзі Крістін і Ісааку доведеться відвойовувати своє кохання в обставин, заручниками яких вони стали мимовільно. Молоді закохані не цікавилися політикою, війною, ідеологією. Це війна в свою чергу не спускала з них погляду, затягуючи в лещата, затискуючи і розчавлюючи. Чи вдасться не тільки зберегти почуття, а попросту вижити? Яку ціну мають платити німці за злочини? Чи відпустить їх нарешті минуле?

Це не проста історія виживання. Це історія пробачення та усвідомлення своїх помилок, історія каяття і спокути. Ніколи знову.