Місто
Автор: Валерьян Пидмогильный
Издательство: Країна Мрій, KM Publishing
Серия: КМ Українська класика
ISBN 978-617-7498-58-1
Український письменник, літературознавець й перекладач Валер’ян Підмогильний належить до покоління «розстріляного відродження». Він жертва сталінського терору. Його життя трагічно обірвалося в урочищі Сандармох (Карелія) разом з іншими діячами української культури в тридцяті роки. За своє коротке життя Підмогильний встиг написати два романи, дві повісті і близько двох десятків оповідань, звісно не рахуючи перекладів з французької, а також літературознавчих праць.
Роман «Місто» - перший український урбаністичний твір, новаторський і за змістом, і за формою. Адже до Валер’яна Підмогильного ніхто з прозаїків не розкривав тему підкорення селянином міста під таким незвичним кутом – з точки зору особистісної психології вчинку. Прозаїк замірився показати внутрішні зміни людини, що ступає в нове життя, покидаючи рідне село. Чи залишається людина сільською в місті, чи повернувшись додому – містянином в селі?
Головний герой твору – молодий провінційний юнак Степан Радченко вирушає підкорити столицю, отримавши направлення на навчання в економічному інституті. Він робить свої невпевнені кроки на шляху до великих змін. Замріяний, трішки наївний максималіст-теоретик має великі сподівання. Степан не розраховує на вдачу чи талан, він хоче всього досягти самостійно, безнадійно вірячи в це. Підкорити місто, стати містянином, своїм…. Юнак ще не знає, що головне – протекторат, без котрого нікуди й кроку не зробиш.
Київ вороже зустрічає хлопця. Це місто-гігант (в уявленні Степана), здається, відразу замислило пожувати юнака й викинути. Починаючи від невлаштованого побуту, напівголодного животіння, якоїсь глибокої селянської самотності та ніяковості від всього незвичного, чужого, іншого – все заважає стати успішним. А коли успіх нарешті приходить, Степан Радченко з непояснювальних причин цурається його, відкидаючи здобутки та визнання. Велика прірва стає між Степаном, котрий тільки-но приїхав до міста, й тим ким він врешті решт став. Й мова йде зовсім не про моральне й соціальне вивищення, а про занепад. Занепад принципів, котрих спочатку намагався дотримуватися, не вступаючи в зговір зі своєю совістю; занепад душі, котра піддавшись спокусі, погубила інші душі, зрештою занапастила життя.
Валер’ян Підмогильний вихоплює такі гіркі моменти з побічних наслідків досягнення успіху, копирсаючись в життях переможених, щоб розказати про переможця, котрий насправді програв. Бо гіркота перемоги отруїла реальність, принесла лише самоту й ізольованість. Переможець завжди залишається один.
Автор: Оксана Басан
Розділ: Класична і сучасна проза
Тут можете залишити
свій відгук про товар