Рецензия на книгу Катерина

Агарон Аппельфельд – ізраїльський письменник з українським корінням, номінант на Букерівську премію 2013 року. До восьмирічного віку він проживав на Буковині, котра входила на той час у склад Румунії. Під час Другої світової війни осиротілий Агарон скитався Бессарабією і Буковиною, пізніше опинився в Італії, потім осів в Ізраїлі. Своїм пережитим досвідом письменник ділиться у кожному романі. Питання єврейства, антисемітизму і Голокосту назавжди оселилися у прозі Аппельфельда.

Невеликий роман «Катерина» – чергова спроба автора відповісти на питання: чому так сталося? Чому один народ намагається знищити інший? В чому причина ненависті і спраги до вбивства? Цього разу письменник «перевтілюється» в українську жінку Катерину, щоб поглянути на ситуацію з іншого боку. Не слід проводити аналогію з шевченківською Катериною, книга зовсім не про це. Розповідь ведеться від першої особи, тому книга має риси сповіді.

Катерина народилась і виросла в невеличкому селі, але юні роки погнали її до Чернівців. Вдома життя не було: мати померла, батько пив, господарство занепадало. Але місто не стало для дівчини порятунком, радше тимчасовим прихистком. Воно перемололо життя Катерина на порох, бо вона якось відразу збилася з правильного шляху. Те від чого тікала, зрештою наздогнало її. Перехилити чарку, потім іншу, потім ще одну в зовсім непідходящому місці – шинку, де «відпочивають» низи суспільства, саме його дно. Один коханець, інший, і Катерина сповзає до низу.

Але була ще й інша сторона медалі. Катерина з самого дитинства цікавилася євреями, їхнім побутом та вірою. Одного разу з безодні пияцтва її забирає до себе в будинок служкою пані Роза. Там Катря пускає коріння, стає однією «з них». Чоловік Рози Беньямін дуже порядний, сини Авраам і Меїр виховані. Катерина здобуває сім’ю. Вона виконує всі правила у єврейській родині. Але антисемітські настрої уже гуляли суспільством. Беньяміна і Розу убивають, Катерина ж постановила собі врятувати синів і тікає з ними у село. Вчинком свого персонажу Агарон Аппельфельд показує, що не всі русини (українці) були проти євреїв, що були серед них і хороші люди.

Аппельфельдова Катерина споглядає своє життя крізь роки. Вона поступово витягує з пам’яті найзначущіші події: народження власних дітей, кохання до різних чоловіків, сорокарічне перебування у в’язниці, скитання Буковиною. Катерина повернулась у батьківське село шістдесятирічною бабцею. І тут ще один меседж від Аппельфельда – всі люди повертаються до своїх коренів, витоків.

«Катерина» Агарона Аппельфельда – розповідь про складну долю на тлі епохальних подій.