Кожен день нам доводиться мати справу принаймні з одним божевільним. Не з тим, хто вважає себе Наполеоном, а з «побутовим психом», тобто тим, хто інколи втрачає здоровий глузд і поводиться ірраціонально. Це може бути бос, який вимагає нездійсненного, прискіпливий батько, колега-маніпулятор чи сварливий сусід, надто емоційний подружній партнер чи нерозсудливий клієнт. А може, це ви самі?
Книга про те, як спілкуватися з нестерпними людьми і зберігати при цьому здоровий глузд.
Усі ми трохи несповна розуму — стверджує Марк Ґоулстон, досвідчений психіатр, бізнес-консультант і коуч, який свого часу навчав перемовників ФБР. Тому вкрай важливо знати, як опановувати себе й приборкувати руйнівні емоції інших у критичних ситуаціях. Це вміння неабияк полегшить вам життя, а набути його допоможе ця книжка.
Марк Ґоулстон - бізнес-радник, консультант, коуч, спікер і психіатр. 20 років пропрацював клінічним доцентом психіатрії при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Спеціалізувався на самогубстві, смерті та помиранні. Тренував переговірників ФБР. У 2009 році опублікував книжку «Я чую вас наскрізь», яка стала бестселером у Мюнхені й Шанхаї й була перекладена чотирнадцятьма мовами. Марк Ґоулстон часто з’являється на телебаченні, зокрема на CNN, Fox News.
Цитати
Важливо знайти спільну мову з собою
Усі ми трішки божевільні. Якщо ви не зможете розпізнати власну ірраціональність і впоратися з нею, то вам не вдасться достукатися до психів, з якими хочете порозумітися. Отож перша ірраціональна людина, з якою вам треба знайти спільну мову, — ви.
Досить марнувати життя
Психіатри витрачають багато часу, намагаючись допомогти людям, які — скривджені, обмануті, зраджені, знищені фінансово й доведені майже до самогубства — стали жертвами психів. І ми знаємо, що надто часто ці чемні дочки, вірні сини, багатостраждальні чоловіки й дружини та віддані друзі чи колеги, хоч як старалися, не зуміли допомогти ні собі, ні людям, які доводять їх до божевілля. Вони просто змарнували свої життя. Тому, перш аніж розпочинати важку розмову з безумною людиною, переконайтеся, що маєте для цього вагому підставу. Інколи ви можете дійти висновку, що краще облишити будь-які спроби порозумітися, аніж втрачати здоровий глузд, намагаючись переконати людину отямитися.
Насправді напрямів багато
Уявіть, що мозок хронічного психа — це компас, стрілка якого завжди вказує на північ. І якщо життя вимагає трішки відхилитися на схід, захід чи південь, людина опирається, переконана, що існує лише північ. Опирається так сильно, наче втратить контроль над своїм життям або й зовсім помре, якщо змінить напрям руху навіть на сантиметр.
Іграшки дорослих
Коли батьки розлучаються, дитина зазвичай підтримує того, хто поводиться божевільніше (бо він грає не за правилами і намагається підкупити її). Але, подорослішавши, діти починають усвідомлювати всі ці хитрощі й цінувати вчинки розсудливішого з батьків.
Соціопати
Соціопати — безжальні, егоїстичні, поверхові, маніпулятивні й нечутливі люди. Коротко кажучи, вони втілюють зло. Але їхню поведінку важко назвати ірраціональною. Насправді вони холоднокровні й розважливі і, на наш превеликий жаль, часто досягають успіху як виконавчі директори й політики (принаймні в короткостроковій перспективі).
Всередині кожного смерчу є просвіт
Розмовляючи з надто емоційною особою, намагайтесь дивитися у її ліве око. Я вірю, що ця хитрість працює, бо ліве око безпосередньо з’єднане з правою півкулею. Півкулі, як і шари мозку, трохи відрізняються одна від одної. У правій народжуються емоції, саме вона відповідальна за всі ці крики й плачі. Зосередившись на лівому оці, ви зможете встановити з нею звʼязок. А ще матимете на чому сконцентруватися, окрім емоційних тирад людини. Спілкуючись із психом, ви помічаєте лише його божевілля: крики, плач, уперте мовчання чи спалахи агресії. Але розкрию вам таємницю: ніхто не втрачає глузд повністю. Всередині кожного смерчу є просвіт — так зване око. Якщо ви розмовляєте з емоційно нестабільною людиною, одна з найефективніших стратегій — цілитися в це око.
Найкращий щит — холоднокровність
Пам’ятайте: позбавити вас самовладання — найефективніша зброя в арсеналі психа, а холоднокровність — найкращий ваш щит. Якщо вам вдасться опанувати себе, ви більше не будете другорядним персонажем фільму, з якого всі насміхаються, — тим, який зіщулюється в куточку, плаче, скиглить чи бʼється в істериці. Натомість станете справжнім героєм, який холоднокровно протистоїть зомбі, вампірам чи (як у нашому випадку) побутовим психам.
