Військово-морська міць та її межі

Як поставали та занепадали найпотужніші флоти світу.

ПРО КНИЖКУ

Протягом століть на морі точилося протистояння. Нідерланди, Британія, США, Японія та інші держави боролися за титул володарів морів та океанів. Той, хто його здобував, не лише перетворював контроль над морем на капітал, але й отримував серйозні важелі впливу на світову політику. Як поставали та занепадали найпотужніші флоти світу? Що таке дипломатія канонерок? Як зміниться війна на морі у XXI столітті?

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для всіх, кого цікавить воєнна історія, військова справа, історія флоту, політологія.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

У цій книжці фахівець з безпекових досліджень Максим Паламарчук пояснює, як броненосці, дредноути, авіаносці ставали інструментами впливу на світовій арені, а також аналізує, як найпотужніші держави вплітають свою морську міць у ширший контекст політичної стратегії.

ПРО АВТОРА

Максим Паламарчук кандидат політичних наук, старший науковий співробітник. Працював у Національному інституті стратегічних досліджень та Апараті Ради національної безпеки і оборони України. Автор численних наукових публікацій у царині національної безпеки , а також популярних статей, присвячених стратегіям держав у конфліктах, проблемам розвитку Військово-Морських сил України.

ЦИТАТИ

Про переміщення вантажів

Переміщення вантажів морем, попри всі загрози від примх морської стихії, було і залишається найменш ресурсозатратним, а відтак і найдешевшим способом транспортування. Саме тому торгові судна забезпечують понад 90 % світової торгівлі. А економічний обмін, породжений нею, є чи не головним чинником, що об’єднує людство у планетарному масштабі як єдиний соціальний організм.

Про війну на морі

Шанси противників на перемогу у війні на суходолі визначаються чисельністю армії і рівнем її оснащення. На морі ж результат протистояння залежить від кількості та технічних характеристик кораблів (а нині й літаків). Якщо на суходолі слабша сторона може покращити для себе ситуацію, обираючи сприятливі для оборони терени, зводячи фортифікаційні споруди чи просто організовуючи партизанський спротив, то на морі компенсувати кількісну та (або) якісну перевагу противника вдається хіба що у надзвичайних випадках. Урятувати від поразки слабшу сторону міг, приміром, талановитий флотоводець, який розбивав сильнішого противника частинами, створюючи таким чином тимчасову чисельну перевагу або принаймні рівність сил.