На розстанях долі

...Вони робили все для землі, на якій народилися. Навіть більше, ніж в силі людини.

Вони вперто простували до мети, перечіплювалися не раз і падали, та піднімалися знову і знову ішли, а як не ставало сили, то карабкалися, навіть здираючи до крові долоні та обламуючи нігті; вони не доларами чи золотом, марками чи карбованцями за мету платили, а власною долею та долею найближчих своїх і найдорожчих.

Вони наближали мету, вони, не завше пошановані нами.

Іван Корсак