Яцек Денель – сучасний польський поет і прозаїк, частий гість книжкових фестивалів в Україні. Його твори відзначені різними літературними нагородами і часто перекладаються європейськими мовами, зокрема й українською.
Книга «Ляля» - гучний прозовий дебют Денеля, своєрідна скриня родинної пам’яті, яку автор розкрив перед читачами і явив світу багатошарову історію власної родини. А ще цей твір про письменницьку майстерність, бо сюжет розщеплено на дві невід’ємні одна від одної частини: оповідача історії – дев’яностолітню бабусю Гелену (Лялю) і слухача – її онука письменника-початківця Яцека Денеля. Отже, з саду сімейної пам’яті бабуся Ляля дістає спогади, вже трішки побиті міллю, трішки переіначені, відфільтровані часовим забуттям, і переказує їх Яцеку. А той, в свою чергу, теж дещо сепарує їх, намагаючись вишикувати їх хронологічно, відсіяти плоди фантазії і знайти зерно правди. І от, ці спогади укладаються у книгу під назвою «Ляля». Ось така колова композиція твору.
Парадоксально, але дев’яностолітня бабуня може пам’ятати запах троянд з саду дитинства, про колір сукні улюбленої ляльки, а от якісь глобальні події витираються з пам’яті, немов їх і не було. Адже, Ляля була свідком багатьох історичних подій, але спогади її дещо по-інакшому їх трактують. Повноводним градом нас бомбардують факти на межі реального, вигаданого і відверто фантастичного.
Географія оповіді не обмежується виключно Польщею. Бо героям книги випало пожити і в Києві (дореволюційному) зокрема. Міліонер Леонард Брокль – київський цукровий магнат, одружується з Вандою. Від того шлюбу народжується п’ятеро дітей, в тому числі прабаба Яцека. Ось про це генеалогічне древо з розкинутими на всі боки (країни) гілками і розповідає Ляля, не залишаючи поза увагою й сусідів, знайомих, друзів і ворогів. А були тут і любовні трикутники, й прижиті на стороні діти від чужих чоловіків і дружин. І все це на тлі найдраматичніших історичних подій, де людям доводилось крутитись-вертітись, щоб якось вижити.
Ці історії приправлені надзвичайною життєрадісністю Лялі, її непозбувним оптимізмом, іронічністю і гострим язичком. А ще це ціла скарбниця життєвої мудрості від жінки, котра всотувала її від минулих поколінь і нині ділиться з найменшим – онуком Яцеком. Це непрості історії, вони губляться в часовому просторі, а то й зовсім зависають в міжчассі.
А ще ця книга мотивуюча певним чином. Вона змушує замислитись над віттям свого генеалогічного дерева, погортати сімейний альбом і розпитати стареньких, поки ще є у кого.