Леобург. Два романи в одній книзі

Дилогія "Леобург" Ірини Грабовської в одному оновленому виданні!
Перша частина "Остання обитель бунтарства" потрапила у довгий список "Книга року ВВС-2020"!

Дилогія "Леобург" — один з небагатьох творів у жанрі стімпанк в українській літературі. Зазвичай елементи стімпанку — ретрофутуризм, антураж кінця 19 століття, масштабна індустріалізація і тріумф парових машин, експерименти зі струмом і створення керованих монстрів — тісно переплітаються з детективом, шпигунською лінією, містикою чи альтернативною історією. Як приклад можна навести фільми "Ван Гелсінг" (2004), "Смертні машини" (2018), книги з трилогії Скотта Вестерфельда "Левіафан", книгу "Вокзал на вулиці Відчаю" Чайни М'євіля.

Отримавши у спадок старий маєток, Данило здогадувався, що його життя зміниться, але навіть уявити не міг наскільки. Адже будинок виявляється з секретом: з нього відкривається портал у паралельний світ — у місто митців і винахідників Леобург, де в небі пурхають невагомі літоциклетки і пливуть череваті дирижаблі, кудись у незвідане несуть своїх пасажирів стрімкі монорельси, парові механізми виконують хатню роботу... Проте над яскравим і на позір радісним Леобургом уже нависли чорні хмари: владу в місті захопив божевільний диктатор, а лещата зажерливих імперій, які хочуть підім'яти під себе останню обитель бунтарства, стискаються. Як вистояти в цій війні й урятувати чарівний Леобург, не втративши ні себе, ні свого кохання?

Ірина Грабовська — українська письменниця і блогерка, у минулому - журналістка і перекладачка. Писала сценарії для комп'ютерних ігор. Співавторка військового бестселеру - хроніки "У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту" (під псевдонімом Анастасія Воронова). Веде блоги, присвячені письменництву, у "Facebook" і "Telegram".

"Це книжка про те, що сила імперії — ще не привід проти неї не боротися. Книжка про те, що не існує дрібних подвигів і не-таких самопожертв". — Ксенія Сокульська
"...не можу не захоплюватися тим, як перша частина заманює тебе в свої обійми... а після прочитання другої ти сама ніби з війни вертаєшся і не знаєш, куди себе подіти після всього, що там сталося". — Юлія Бернацька