АТТИЛА. Свод исторических и народных преданий А. Вельтмана і Новітнє дослідження С. Піддубного

Наклад книжки О. Вельтмана був знищений заледве вона побачила світ у 1858 році. Російській самодержавній владі не могло сподобатися те, що автор побачив в Аттилі Київського князя. Адже за офіційною версією шовіністичної “великорусской” історії великий володар Європи мав бути якщо не тюрком, то представником якогось невідомого племені.

Кажуть зберігся лише один примірник, який опинився якимось чином у Сербії. Книгу нарешті має побачити якомога ширший загал читачів, особливо українських, бо її автор російський історик, швед за походженням Олександр Вельтман (1800-1870) приділив Україні дуже багато уваги.

Оригінал твору, на жаль, дуже неякісний і не все вдалося розібрати. Та й автор, який працював із джерелами, що не дійшли до нас, теж, очевидно, мав таку саму проблему, бо в багатьох місцях поставив знак запитання. Проте ми постаралися зробити все, щоб ця книга вийшла як в найкращому вигляді. Тим паче, що дорогу О. Вельтману пробив наш співвітчизник Г. Венелін, псевдо вихідця із Закарпаття, історика, філолога, етнографа, фольклориста і медика, одного з основоположників слов’янознавства в Україні та Російській імперії Георгія Івановича Гуцу (22. 04. 1802 - 25. 09. 1839). За словами Вельтмана, Г. Венелін дивився “на історію не чужими очима, не поверхово” і перший виявив “перекручення давніх переказів та сказав, що Аттила був царем русів”. Отож для нас це дуже важлива книга. У другій частині видання уміщено новітнє дослідження про Атиллу редактора видання Сергія Піддубного.