Андрій Кокотюха один з найвідоміших сучасних українських прозаїків, чиї твори виходять друком чи не найрегулярніше. Він автор декількох десятків різножанрових книг, деякі з них вже екранізовано. Армія прихильників таланту справжнього майстра інтриги йде на десятки тисяч, що підтверджується великими тиражами і перевиданнями раніше написаного. Письменник завжди заповзято поринає в обрану тему роману, щоб досконало висвітлити її для нас.
«Адвокат із Личаківської» - перший з циклу ретророманів про Львів початку двадцятого століття. Загалом він налічує сім, останній - сьомий, щойно з’явився на книжкових полицях («Офіцер із Стрийського парку»). Щоб по-справжньому занурити читача в тогочасну атмосферу Львова початку двадцятого століття, Кокотюха консультувався з відомими львів’янами – Юрієм Винничуком і Ігорем Лильом, щоб уникнути історичних чи культурних неточностей. Загалом, роман сприймається і засвоюється легко, хоча славнозвісна галицька говірка, суто львівські явища (батями, наприклад) та звичаї містян звісно присутні в тексті. Але це зовсім не затрудняє сприйняття.
Отже, 1908 рік, Місто Лева. Втрапивши до київської буцегарні і ледве вирвавшись із лап фараонів, рятуючись втечею, до Львова приїжджає підданий Російської імперії адвокат Климентій Кошовий. Львів тоді був під владою Австро-Угорської імперії, між іншим. Обібраний до нитки львівськими спритниками (батярами), герой нарешті дістається помешкання свого київського адвоката-товариша, що теж емігрував сюди три роки тому і готовий надати прихисток Климові. Але киянин-втікач знаходить Євгена Сойку вбитим. І саме з цього моменту Клим Кошовий стає втягнутим в розслідування справи, яке провадить кримінальна поліція Львова. Але для львівських поліціантів, як і для київських, головне – не пошуки справжнього вбивці, а якнайшвидше залагодження справи. Самогубство, так самогубство. Це навіть зручніше. Тим паче, як виявилося в кінці роману, вбивця був не з простого люду і певно стражі порядку знали це.
Але нестримний та завжди активний Клим починає тягти за мотузки заплутаного клубочка справи. Виявляється, Євген Сойка мав не дуже чисту репутацію (знався з русофільським товариством, часто захищав на судах російських бомбістів, що намагалися розхитати суспільство і повстати проти Австро-Угорщини) і, схоже, у багатьох вельможних містян був зуб на адвоката. Але хто ж його замордував? Пан Сойка володів мистецтвом наживати ворогів і коло підозрюваних надзвичайно велике.
«Адвокат із Личаківської» - чудовий зразок гострого авантюрного ретророману, де є вкраплення детективу. А ще це своєрідний фундамент для наступних книг серії. Бо саме тут ми знайомимося з героями, котрі пізніше вигулькнуть в наступних книгах (Марта Богданович, Йозеф Шацький, Густав Сілезький й ін.). Ну і звісно Львів з його цікавинками, містикою, атмосферою, злочинним світом і культурою.
