Рецензия на книгу Шпигунки з притулку «Артеміда»

Напевно, у шпигунів та спецагентів у дитинстві грали всі. Не важливо, дівчина Ви чи хлопець. То було весело, захопливо і якось по-особливому. Так от, для тих, хто і у дорослому житті полюбляє шпигунські теми ідеально підійде книга Н.Довгопол “Шпигунки з притулку Артеміда”.

Початок 20 століття. Десь на мальовничих просторах Австро-Угорщини розташований притулок “Артеміда”, керує яким таємничий гер Фрідріх - дуже цікавий чоловічок зі своєрідними методами навчання. Головні героїні книги - чотири дівчини-вихованці притулку. Кожна “артеміда” по закінченню навчання повинна виконати місію, яку підготував для неї вельмишановний гер Фрідріх. Цим вона підсумує всі роки навчання, відточить свої навички та доведе свою готовність до виконання шпигунської роботи.

Ну тут то і починається найцікавіше. Цього разу на дівчат чекають незвичайні поодиночні місії, а одна спільна! Ми, разом з артемідами помандруємо в Грецію, Японію, Америку та Україну (вірніше Київ за Російської імперії). На них чекають неймовірно складні випробування. Неймовірно складні саме через те, що під час виконання кожна з дівчат зустрінеться зі своїми власними “демонами” і успіх буде залежати лише від здатності кожної боротись з цими “демонами”.

Найкращий опис всього, що відбувається у книзі: сучукрліт в обрамленні старої доброї класики. Це дійсно так! Читаючи книгу, ти опиняєшся у світі початку 20 століття, блукаєш вуличками старого Києва, насолоджуєшся Ізміром (який тоді ще був Смірною) і відчуваєш атмосферу тих часів. Навіть мова написання зовсім не сучасна. А як будь-яка класика, місцями книга дуже наївна, сповнена кліше, на які мій вибагливий смак реагував досить прискіпливо.

Та не дивлячись на незначні недоліки (особисто для мене), в цілому книга варта уваги і мені сподобалась.

Якщо ви хочете полетіти кудись на дирижаблі, прогулятись старовинним Києвом та по-геройські врятувати від рук бандитів невинних дівчат - читайте обов’язково! Не пожалкуєте!