Рецензия на книгу Ніжність

Французький прозаїк, сценарист та музикант Давід Фоенкінос нещодавно презентував український переклад свого бестселера «Ніжність». Саме цей роман вважається візитівкою автора. Його було перекладено більш як тридцятьма мовами світу. А вдала його екранізація (з Одрі Тоту у головній ролі) у співпраці з братом Стефаном Фоенкіносом лише додала популярності книзі. І от, нарешті, книга вийшла українською.

«Ніжність» Давіда Фоенкіноса – надзвичайно тонка змістовна проза з легким французьким шармом. Її герої витончені натури з тонкою душевною організацією, ранимі і тендітні у взаєминах. Перипетії доволі стрункого сюжету (без паралельних бічних ліній та відхилень) на перший погляд доволі банальні і майже передбачувані, але сам авторський стиль, особливо манера висловлюватися робить книгу на щабель вище (й глибше) у порівнянні із мелодрамами сучасних авторів. Це все зовсім інше, особливе, емоційніше та делікатніше.

Наталі – головна героїня роману, хоча носієм самої «ніжності» й «делікатності» є зовсім інший герой, але про нього згодом. Молода жінка живе цілком звичним життям: робота у франко-шведській корпорації, господарювання вдома, люблячий чоловік Франсуа, читання на дозвіллі товстих романів. Аж раптом ця лінія звичності й усталеності поривається – випадає ключовий пазл щасливого сімейного життя. Франсуа гине під колесами автомобіля. І саме з цього моменту Давід Фоенкінос виводить на арену твору свого «ніжного» героя, шведа Маркуса і власне розпочинається головна колізія сюжету.

Але спершу трирічна депресія Наталі висмикує її з соціуму. І знову ж таки раптом, за якихось незрозумілих обставин, вона цілує непримітного колегу шведа й вся ніжність і делікатність Маркуса вихлюпується на неї, заколисує її біль утрати. Вона оживає, починає помічати людей, повертається у коло «живих» з пекла кволого існування. Маркус, до речі, теж мав у минулому свої втрати й розчарування. Тому стосунки з Наталі як ковток свіжого повітря, знову ж таки – повернення до життя. Один для одного вони найперше є розрадою, кохання прийде потім.

Давід Фоенкінос у своєму романі «Ніжність» стверджує, що певні люди приходять до нас у певний час (щоб стати розрадою, другом, коханням), або приходять невчасно, навіть якщо вони справді хороші (і стають ніким для нас, просто проходять повз). Наталі й Маркус, як свого часу Наталі й Франсуа, з’явились у житті один одного потрібної миті. Один, щоб стати коханим, інший, щоб стати цілющою пігулкою від утрати коханого, і, врешті решт, теж коханим.

Зворушливий, тендітний, емоційний роман. Читайте книгу, дивіться фільм.