Войти
/
Регистрация
Регистрация позволяет Вам пользоватся дополнительными услугами нашего магазина
Корзина
(044)360 57 00 (050)224 55 56 (093)717 79 30 (068)940 91 51

Доставка по Киеву

БЕСПЛАТНО
при заказе от 250 грн.

Рецензия на книгу Місто

19.12.2017 09:55
Книга в данном обзоре:

Український письменник, літературознавець й перекладач Валер’ян Підмогильний належить до покоління «розстріляного відродження». Він жертва сталінського терору. Його життя трагічно обірвалося в урочищі Сандармох (Карелія) разом з іншими діячами української культури в тридцяті роки. За своє коротке життя Підмогильний встиг написати два романи, дві повісті і близько двох десятків оповідань, звісно не рахуючи перекладів з французької, а також літературознавчих праць.

Роман «Місто» - перший український урбаністичний твір, новаторський і за змістом, і за формою. Адже до Валер’яна Підмогильного ніхто з прозаїків не розкривав тему підкорення селянином міста під таким незвичним кутом – з точки зору особистісної психології вчинку. Прозаїк замірився показати внутрішні зміни людини, що ступає в нове життя, покидаючи рідне село. Чи залишається людина сільською в місті, чи повернувшись додому – містянином в селі?

Головний герой твору – молодий провінційний юнак Степан Радченко вирушає підкорити столицю, отримавши направлення на навчання в економічному інституті. Він робить свої невпевнені кроки на шляху до великих змін. Замріяний, трішки наївний максималіст-теоретик має великі сподівання. Степан не розраховує на вдачу чи талан, він хоче всього досягти самостійно, безнадійно вірячи в це. Підкорити місто, стати містянином, своїм…. Юнак ще не знає, що головне – протекторат, без котрого нікуди й кроку не зробиш.

Київ вороже зустрічає хлопця. Це місто-гігант (в уявленні Степана), здається, відразу замислило пожувати юнака й викинути. Починаючи від невлаштованого побуту, напівголодного животіння, якоїсь глибокої селянської самотності та ніяковості від всього незвичного, чужого, іншого – все заважає стати успішним. А коли успіх нарешті приходить, Степан Радченко з непояснювальних причин цурається його, відкидаючи здобутки та визнання. Велика прірва стає між Степаном, котрий тільки-но приїхав до міста, й тим ким він врешті решт став. Й мова йде зовсім не про моральне й соціальне вивищення, а про занепад. Занепад принципів, котрих спочатку намагався дотримуватися, не вступаючи в зговір зі своєю совістю; занепад душі, котра піддавшись спокусі, погубила інші душі, зрештою занапастила життя.

Валер’ян Підмогильний вихоплює такі гіркі моменти з побічних наслідків досягнення успіху, копирсаючись в життях переможених, щоб розказати про переможця, котрий насправді програв. Бо гіркота перемоги отруїла реальність, принесла лише самоту й ізольованість. Переможець завжди залишається один.

Разделы в которых можно найти данную рецензию:

Отзывы

Здесь можете оставить
свой отзыв о товаре

Отзыв
Комментарий
Осталось

Оценка

Кому:
Тема:
Закрыть комментарий к отзыву
Наверх