Войти
/
Регистрация
Регистрация позволяет Вам пользоватся дополнительными услугами нашего магазина
Корзина
(044)360 57 00 (050)224 55 56 (093)717 79 30 (068)940 91 51

Доставка по Киеву

БЕСПЛАТНО

Рецензия на книгу Дім для Дома

12.03.2018 21:03
Книга в данном обзоре:

Дім для Дома

Автор: Вікторія Амеліна

Иллюстратор: Петро Сметана

Издательство: Видавництво Старого Лева

ISBN 978-617-679-416-5

Вікторія Амеліна – молода талановита письменниця, переможниця декількох літературних конкурсів, зокрема Коронації слова. Полишивши успішну кар’єру в ІТ-сфері, авторка повністю віддалася творчості.

«Дім для Дома» другий прозовий твір (перший роман «Синдром листопаду» вже двічі перевидавався) Вікторії Амеліної. В ньому авторка піднімає питання пошуків власної ідентичності та коренів. Чи можна родинне генеалогічне древо вирвати з корінням і пересадити на новий ґрунт? Власне, де наша домівка: там де народився, чи там куди привів фатум і де прожив більшу частину життя? Дім там, де твоя родина – відповість більшість із нас. Але Вікторія Амеліна наважується нам заперечити.

Руденького пуделя Дома (Домінік) віддає до львівської родини Ціликів один мисливець. Песик всі п'ятнадцять років хибно вважав його господарем і що той обов’язково по нього повернеться. Він якось не до кінця вважав львівську квартиру на Лепкого своїм домом. Сім’я ж Ціликів півстоліття тому приїхала у Львів з глибини Радянського союзу й так і не змогла тут вкоренитися. Полковник Іван Цілик – голова родини все життя мандрував союзом по військових частинах, а доживати йому випало в «бандерівському Львові». А це для прихильника совкового режиму найгірше у світі. Його дружина, яку песик-оповідач називає Велика Ба (Ліля) теж вважала проживання в Галичині тимчасовим, сиділа на валізах і плекала надії. Здається, всі в родині Ціликів, проживши третину життя у Місті Лева не стали львів’янами. Їх воно відштовхувало, не сприймало, відшаровувало. Так ставилися до них і місцеві. А поміж тим, в очікуванні призначення на нове місце і бажаний переїзд, життя текло своєю течією.

«Дім для Дома» -  сповнений очікуванням твір. Очікування пасивного, приреченого на розчарування. У романі розкривається історія трьох поколінь родини, котру можна так назвати лише через спільне місце проживання. Бо Цілики просто опинилися в одному човні посеред людського моря. Дві доньки полковника Тамара і Оля, «набравши в трюми води» повернулись під батьківський дах, в будинок, котрий так і не став сімейним гніздом. Дві їхні доньки Марія і Маша теж плутаються у своїй приналежності: одна провела дитинство в Німеччині і тепер будь-що хоче туди повернутись, інша тужить за батьком, який знаходиться у Нью-Йорку. Їх обох манить закордоння, вимріяно ідеалізоване.

Якщо спитати у кожного Цілика окремо - хто він і звідки, - ніхто не відповість однаково. Ця історія про шістьох людей і одну собаку під одним дахом.

То де ж наш справжній дім? Як віднайти його справжнього? Наш дім у нашому серці, десь глибоко у нутрі, вибудований замок на піску.

Разделы в которых можно найти данную рецензию:

Отзывы

0

і справді де ж той дім? навряд чи герої роману знають відповідь на це питання

Ответить
Отзыв
Комментарий
Осталось

Оценка

Кому:
Тема:
Закрыть комментарий к отзыву