Войти
/
Регистрация
Регистрация позволяет Вам пользоватся дополнительными услугами нашего магазина
Корзина
(044)360 57 00 (050)224 55 56 (093)717 79 30 (068)940 91 51

Доставка по Киеву

БЕСПЛАТНО

Рецензия на книгу Чекаючи на Боджанґлза

13.05.2019 19:45
Книга в данном обзоре:

Чекаючи на Боджанґлза

Автор: Олів'є Бурдо

Переводчик: Ірина Славінська

Издательство: Видавництво Старого Лева

ISBN 978-617-679-638-1

Олів'є Бурдо – молодий французький прозаїк, гучний дебют якого здобув автору чималу славу по всьому світу. Першу й поки що єдину книгу Бурдо було перекладено двадцятьма мовами, а наклад сягнув вражаючих показників. Написана в досить старомодному жанрі абсурдизму вона полонила серця читачів своїм чудернацьким світом і не менш неординарними персонажами. Й хоча Олів'є Бурдо до метра цього напряму Бориса Віана ще досить далеко, але він вже наблизився упритул до свого земляка.

Отже, з жанром розібралися – дебютна книга «Чекаючи на Боджанґлза» - це цікава й нетривіальна абсурдиська проза. Роман був написаний в 2016 році. Сама назва натякає нам на відому п’єсу цього ж напряму «Чекаючи на Годо» пера Самюеля Беккета. Але це не єдиний знак захований у назві. У шістдесятих роках відомий американський музикант Джеррі Вокер створив меланхолійну композицію «Містер Боджанґлз». Найвідоміше її виконання належить Ніні Сімон. Саме цю композицію безперестанку слухають герої.

Здається, зовсім типова компактна французька сім’я – мама, тато й син. Але все не так просто як здається, відкиньте логіку. Тут вона нам зовсім не знадобиться. Тато – нереалізований письменник, котрий повністю слідує дружині у всьому, теж страждає на дивацтва, але що вони у порівнянні з матусиними. Син, від імені котрого ведеться оповідь, здається живе щасливим життям: не потрібно ходити до школи, не потрібно жити за розкладом з нудними ритуалами нормованого прийому їжі, чищення зубів і відходження до сну. Ну і, звісно, мати сімейства, цариця неординарності, повелителька диваків, трішки божевільна й шалена до випивки, веселощів і дурнуватих витівок. Вона не має імені, бо кожного дня називається новим, змінюючи при цьому і свою особистість. Є ще один мешканець дому, домашній улюбленець – журавлиха на ім’я Надмірність.

Вже тільки представлення цієї родини викликає подив, а при ближчому знайомстві він змінюється на жах. Все, що роблять герої це кожного дня поривають з реальністю й адекватністю нормальні стосунки. Не приведи Господь здатися нормальним. Веселощі, божевільні витівки, дурнуваті розваги, багато випивки й надмір музики. Все це кружляє розкішним помешкання сім’ї в Парижі, все це вони беруть із собою до Іспанії на власну віллу. Але одного разу безглуздя матусі переходить всі межі, й її забирають до божевільні. Як будуть діяти у цій ситуації син і батько? І чим все це врешті решт закінчиться? Чим взагалі це може скінчитися? Й хоч ми з самого початку попрощалися з логікою й пообіцяли  не дивуватися, але кінцівка нас все ж таки здивувала.

Разделы в которых можно найти данную рецензию:

Отзывы

0

навіть не було ніяких сподівань, коли купляв цю книгу, але дійсно цікаво і трішки дивакувата

Ответить
Отзыв
Комментарий
Осталось

Оценка

Кому:
Тема:
Закрыть комментарий к отзыву
Наверх