Знає тільки Мару

Олена РИЖКО про свою нову книжку: “Я люблю виклики. Люблю робити те, чого ще не робила. “Дівчина з міста” вийшла дуже дівочою. Значить, наступна книжка мала б бути іншою.

Коли зайшла мова про пригодницьку повість – сумнівів не було – писатиму про дигерів. Адже маю найкращого консультанта – сина, який дигерствує десь із чотирнадцяти. А що консультант надійний – свідчить такий приклад. Якось розмовляли зі студентами про дигерів, а я візьми та й скажи: “Знаю про це з перших рук, бо мій син – дигер”. І тут одна дівчинка озивається: “А хто?”. Я назвала ім’я. І раптом у неї з вуст злітає захоплений вигук: “Так Ви мама Д.?!”.

Це була перша в моєму житті ідентифікація не на кшталт “Так ось Ви яка Олена Рижко”. Завжди згадую про це з усмішкою. Тож мала достовірну інформацію про рукотворні підземелля і дуже доскіпливого дорадника. І, звісно ж, оскільки писати можна лише про те, що знаєш, прийшлося спуститися під землю. Син оцінив мій перший залаз, сказавши “годно!” А це в його вустах – еквівалент ордена. Згодом те ж саме він сказав і про повість. А ще пообіцяв зводити в кілька цікавих систем”.