Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції

Погляд одного з провідних інтелектуалів сучасності на політичний устрій нашого світу.

Кожній розвиненій державі властиві три компоненти: ієрархічна структура влади, підзвітний уряд і верховенство права — у цьому переконаний філософ та політолог Френсіс Фукуяма. Гармонійне поєднання цих трьох властивостей, а також мінімальний рівень пов’язаності політичних еліт дають країні змогу повноцінно розвиватися у демократичному напрямку. Але чому не всім державам вдається подолати цей шлях? Як країни долають трансформаційний період? Чому деякі держави застрягають в авторитаризмі? Які історичні передумови для такої ситуації?

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

У першому томі своєї політичної праці Френсіс Фукуяма аналізує держави та суспільства від прадавніх часів до Великої французької революції, намагаючись знайти відповіді на ці запитання.

ПРО АВТОРА

Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист, професор політології. Очолює Центр розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету.

ВІДГУКИ

Ця амбіційна, мудра та яскрава книжка — важлива робота одного з провідних інтелектуалів нашого часу.

New York Times

Спроможна держава, верховенство права і підзвітність уряду — інститути, через які Френсіс Фукуяма викладає політичний порядок нашого світу таким, яким він є: складним і консервативним. Чому потрібен інституційний баланс і немає ідеальної моделі, чому активне громадянське суспільство — це не завжди добре, а якісна бюрократія значно важливіша, ніж нам здається. Ці й багато інших контраверсійних речей Френсіс пояснює простою мовою, спираючись на показові історичні приклади.

Олександр Стародубцев, засновник системи Prozorro, учасник Програми нових українських лідерів у Центрі розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету

ЦИТАТИ

Про демократизацію

Перехід до демократії був результатом того, що мільйони раніше пасивних людей у всьому світі організувалися й долучилися до участі в політичному житті своїх суспільств. Цією соціальною мобілізацією рухало безліч чинників: значне розширення доступу до освіти, яке підштовхнуло людей до повнішого усвідомлення себе та політики у світі навколо; інформаційні технології, які сприяли швидкому поширенню ідей та знань; дешеві подорожі та комунікації, що дозволяють людям голосувати ногами, якщо їм не подобаються їхні уряди; і вищий добробут, що спонукає людей вимагати кращого захисту своїх прав.

Про виклики демократіям

Сам факт того, що та чи інша країна має демократичні інституції, дуже мало вказує на те, добрим чи поганим є її урядування. Ця нездатність виконати обіцянку, що дала демократія з огляду на добробут, і становить, мабуть, найбільший виклик легітимності таких політичних систем.