Багаторазовий лауреат премії «Книга Року BBC» сучасний класик Юрій Винничук в черговий раз доводить, що якісна українська література жива, повнокровна та конкурентноспроможна, якщо так буде доречно висловитись про мистецтво слова. Адже, книги Винничука все частіше перекладають європейськими мовами, їх читають і вони часто очолюють всілякі рейтинги. Звісно, читачі з нетерпінням чекають на нові книги і завжди ці очікування не даремні. Автор кожного разу знаходить нові засоби зображення дійсності, граючись і з формою твору, і його змістом.
Новий роман «Цензор снів» - надзвичайний твір про життя (скоріше пригоди) двох зовсім чужих один одному людей. Загалом жанр книги можна визначити як пригодницький роман на тлі драматичних подій двадцятого століття. Місце дії – улюблений автором Львів. Хоча автор вже торкався теми окупації Львова, Янівського концтабору, нашестя коричневої та червоної чуми (книга «Танго смерті»), але виявилося, що Винничук сказав не все. Озброївшись гострим слівцем, гумором та безпосередністю, письменник змінив кут зору на всі ці трагічні події, і описав «сто способів виживання та пристосування» до нових умов життя під час війни. Звісно, книга «Цензор снів» виглядає більш як розважальна ніж історична (як згадане вже «Танго смерті»).
Отже, дві зовсім чужі особи існують в одному місті приблизно в однакових умовах. Але раптом життя кожного із них змінюється, немов дублюючи одне одного. Ув’язнення, співпраця з новим режимом, потім знову співпраця вже з іншим новим режимом, таємні завдання, контрабанда, ігри в шпигунів. І в Андреаса, і в Стефана життя складалося з огляду на владні перетрубації. Кожен з них балансував на межі між життям і смертю, але, здається, в останню мить хтось їх рятував. Коло надзвичайних подій пригодницького характеру, авантюра за авантюрою, життя як гра в російську рулетку. Сюжет настільки розлогий та динамічний, що важко відкласти книгу в сторону. Хочеться дізнатися чим все скінчиться.
Окремо хочеться відмітити мову твору, славнозвісну галицьку говірку (в кінці книги подається словничок), котра слугує чудовим засобом зображення дійсності. Міцне слівце, яким не гребує автор, теж додає відповідного антуражу. Та і взагалі, зображений в творі Львів (казино, готель «Жорж», тюрма Бригідки, всі ті кав’ярні та броварні) просто не міг зачарувати. Але будьте готові до того, що то не той шоколадно-кавовий Львів, а батярський та трохи кримінальний. Ця книга дозволяю побачити відомі історичні події в іншому світлі. Надзвичайно дотепна книга!
