Американський письменник-початківець Робін Слоун деякий час працював у сфері інформаційних технологій, але його зацікавлення літературою згодом взяло гору. Так, поєднуючи слово і цифру з-під пера автора вийшов небанальний твір – «Цілодобова книгарня містера Пенумбри». Цей роман отримав низку відзнак і нагород, очолив всілякі книжкові рейтинги. І цілком закономірно навело Робіна Слоуна на написання приквела - «Аякс Пенумбра 1969», що нещодавно вийшов у російському перекладі.
«Цілодобова книгарня містера Пенумбра» - спроба автора поєднати або ж протиставити два, здавалося б, такі різні світи – світ друкованого слова і цифрової інформації. Це своєрідне протистояння минулого (ретроградного) і майбутнього (авангардного), що точиться на сторінках роману.
Головний герой книги двадцятичотирирічний Клей (а не містер Пенумбра, що відразу збиває з пантелику) внаслідок світової фінансової кризи втратив роботу в сфері інформаційних технологій. Все що можна вважати його трудовим багажем – це розробка невеличкого сайту пекарні. Але юнак і не шукає вакансій у IT-сфері. Його увагу привертає посада нічного продавця у книжковій крамниці.
Це незвичайна крамниця, як ї її власник – стариган містер Аякс Пенумбра. Мало того, що книгарня дивна зовні (високі аж до стелі полиці в приміщенні, що скидаються на вертикальну печеру), не менш ошелешує її асортимент. Не говорячи вже про її відвідувачів, котрі приходять брати книги на дальніх стелажах за якоюсь дивною системою. Що то за книги? Що ж там за текст?
Коли Клей нарешті наважився заглянути під палітурку (це робити йому заборонив Пенумбра), то був просто приголомшений побаченим: якісь таємні коди, знаки, символи. Звісно герою стало цікаво розгадати таємничу мову книг і він підключає до роботи своїх друзів: Кет – працівницю Google, Мета – декоратора і винахідника, Ніла – багатія, якому не шкода грошей на авантюрну справу, і зрештою й Пенумбру – власника магазину і надзвичайно зацікавленого у розкритті шифру. Бо, виявляється, над цією таємницею Аякс б’ється не один десяток років.
Здається Клей розкрив справжню скриню Пандори, спробувавши розкодувати книги: таємне товариство з п’ятисотлітньою історією, містичні праці Альда Мануція, пуансони шрифту Gerritszoon. Молоді люди за допомогою найсучасніших сканерів і декодерів, найпотужніших комп’ютерів і Google-розробок намагаються розгадати загадку. Але це саме той випадок, коли код не піддається машинам, а вимагає людської участі. Тут Робін Слоун спробував показати нам, що світ не зможе підкоритися цифрі повністю, як передрікають футурологи. Без людського втручання і праці, де є потреба нестандартного (нешаблонного) мислення, перемогу над машиною здобуде людський інтелект.
