Реґіна Ольсен

Таке враження, що ти йдеш підвісним мостом. То тримаєшся за канат, то відпускаєш його. То довіряєш читачу, то закриваєшся, але не перестаєш із ним говорити. І читач іде за тобою, хоча й не бачить тебе. І неясно, чи це туман довкола, чи взагалі він вигадав тебе як того, хто проведе цим мостом, бо не видно що там, у кінці. Читач сумнівається разом із тобою, проте ступає далі.