Психологія для дівчат

Психологія, психонутість і взагалі психічність (останні два – у позитивному сенсі повернутість на чомусь) – це так тонко й настільки цікаво, що «психологів» чи не більше, ніж психологічно-психічно потерпаючих. А психологів таки мало. Але не думайте, що вже з підліткового віку, прочитавши одну цікаву книгу про психологію, можна стати психологом-початківцем. Можна тільки здогадатися, що ж відбувається в тобі, з тобою та навколо тебе. Проте це важливо й не можна не запропонувати підліткам дещо з таких енциклопедій для дівчат і хлопців. Це перший крок і до науково-популярної літератури, і до себе самих.

Коли весь світ тебе не розуміє (на щастя, мене вже розуміє =), чорті, де шукати друга серед натовпу знайомих, як пережити школу, дати лад збожеволілим нервам тинейджерки, а ще – дати лад тому страшному, звабливому, незбагненному (і ще море епітетів) – коханню… Що робити? «Мамо-тату, допоможіть»? Часто таку бажану чи небажану фразу батьки не чують або не помічають її безсловесну демонстрацію. Чи не хочуть. Тоді треба рятуватися й мамі-тату, і хлопцю-дівчині. Бо підлітки – філігранні натури. Найпростіше, найкорисніше й найспокійніше (хоча перше та третє не завжди) – запропонувати щось почитати на хвилюючу підлітка-підлітку тему. Але що? Ще не Карнеґі, не Пізів, не Етінґен і точно не Грея. Тоді треба рятуватися саме енциклопедіями для дівчат і хлопців, такими собі спрощеними (але не примітизованими) версіями крутого наукпопу.

 «Психологія для дівчат» – це поради, цікаві невідоʹмості (після прочитання вони стають відоʹмостями, та від цього не менш цікавими), красиві й розумні цитати, улюблені багатьма тести й привід задуматися. Задуматися про себе, про свої вчинки (свідомі чи ні), поведінку (не про те, правильна вона чи ні, а про те, як природа й розвиток нас створили й організували) та здивуватися тому, як же таки мудро нас запрограмовано. Приємно, що все це – без менторства, що доступно й зі здоровим гумором. Так книга стає не просто розумним порадником, а близькою для читачок. Цікавіше ж читати про гендерологію без вічних (на жаль, їх зараз не уникнути тим паче) шпильок від обох статей, ніж сперечатися, хто важливіший – чоловіки чи жінки. Бо в таких суперечках на дурнів схожі й ті, і ті =)

А ще в книжці цитується Анна Ґавальда. Точніше, говориться про назву її книги – «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав». До чого французька авторка? Прочитайте розділ про кохання – дізнаєтеся… Красиво ж зроблено, щоб заінтригувати підлітку й так натякнути на читання? Проте зацікавити не лише влучними цитатами, а й статусами в соцмережах, уподобайками та поширеннями (і про них теж у книзі). У «Психології для дівчат» є інформація навіть про етику соцмережевого спілкування, розумні поради щодо віртуальних ілюзій і шкідливість втикання в екрани. Сучасним тинейджеркам сучасну психологію!

Книжка підійде тим, кому надокучили настанови, але хто таки хоче дізнатися про себе більше. Навіть хлопцям певною мірою добре познайомитися з «Психологією». Непогано ж знати, як знайти підхід до тих, які можуть бути не просто друзями й не тільки адресатками кпин. Тож чом би не подарувати таку лайфхак-книгу хлопцю?))) Жарт, звісно, але все ж. Але все ж робіть перші кроки в психологічному наукпопі й будьте крутими. Тобто собою й тобто в гармонії з собою.

Вікторія Беркут, книжкова блоґерка