Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії

Другий том фундаментальної праці Френсіса Фукуями зі спеціальною передмовою автора до українського видання.

Вивчення розвитку людських суспільств не зводиться до каталогізації видатних постатей, подій, конфліктів і політичних рішень. Щоб зрозуміти основні процеси та поворотні моменти, слід дослідити, як виникали, змінювалися й занепадали політичні інститути — перконує професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма. У другому томі своєї праці він аналізує, як розвивалися та взаємодіяли держава, право й демократія протягом останніх двох сторіч.

Українське видання виходить зі спеціальною передмовою автора.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Автор простежує, чому в одних країнах вдалося встановити демократичні уряди, яким властива відповідальність і підзвітність, а в інших — ні, а також описує небезпечні ознаки, що можуть вказувати на занепад розвинених демократій.

ПРО АВТОРА

Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист.

Професор Стенфордського університету.

ВІДГУКИ

Ця праця надзвичайно актуальна, і її варто прочитати всім українським держслужбовцям. Як домогтись інституційного розвитку, балансуючи інститутами, що постійно конфліктують між собою? Чому збільшення прозорості й контролю не завжди приводять до зменшення корупції і покращення бюрократії? Чому інститути занепадають і як цьому протидіяти? На ці питання Френсіс Фукуяма продовжує відповідати у другому томі своєї світоглядної праці. Усі основні моделі розбудови інститутів нарешті зібрано в одному місці і, як завжди, викладено ґрунтовно і зрозуміло.

Олександр Стародубцев, засновник системи Prozorro, учасник Програми нових українських лідерів у Центрі розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету

ЦИТАТИ

Про політичний порядок

Політичний розвиток — це зміна політичних інститутів із плином часу. Він не тотожний змінам у політичних інституціях чи в політичних стратегіях: прем’єр-міністри, президенти й депутати можуть приходити і відходити, закони можуть замінювати новими, але все це не зачіпає основоположного політичного порядку, котрий визначається засадничими правилами, на основі яких суспільства організовують своє функціонування.

Про верховенство права

Верховенство права слід відрізняти від того, що інколи називають «верховенством за допомогою закону». В останньому випадку «законом» називають розпорядження, які видає правитель і які не мають обов’язкової сили для нього самого.