Дебютний роман «Нижче» Кіри Малко у 2017 році здобув Третю премію Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Рідко коли перша книга автора-початківця так влучно стріляє. Бо, сучасна українська проза якось не часто торкається таких тем і локацій, як роман «Нижче».
Нетрадиційне кохання, заробітчанство, виробниче середовище – це коло тем, які розкриває Кіра Малко. Роман «Нижче» - це багатослівна оповідь безтями закоханої героїні до недосяжної А.. Це справжній психологічний текст, де дія точиться майже на одному місці, а сюжетом рухають емоційні стани.
Киянка Поліна з двома вищими освітами наймається на півроку на шикарний американський круїзний лайнер простою обслугою. До цього вона працювала в досить успішній фірмі, але раптом пориває з роботою за спеціальністю. Заточити себе, розумну і перспективну, на шість місяців у люксову бляшанку, щоб з натягнутою посмішкою обслуговувати пасажирів, прибирати, мити, подавати – щоб утнути таке, мають бути поважні причини. І вони насправді є.
Але спершу Поліна має відкрити для себе іншу планету – дев’ятнадцятипалубний лайнер, триста метрів довжиною, де насолоджуються життям більш як три тисячі пасажирів, а їм служать тисячу двісті членів екіпажу. Це різні рівні існування, де безліч правил і розпоряджень, тренувальних сирен, навчань і покращення сервісу. Всі кру-мембери (члени команди) родом з різних країн, - такий собі Ноєвий ковчег всіх рас. Як правило, найнижче за рангом ті, що приїхали з найбідніших, в них і платня найнижча співвідносно з курсом долара щодо національної валюти. Філіппінці, мексиканці, росіяни, українці, чилійці, американці, італійці – кожен «котирується» на борту, як його країна в світі. Загалом Кіра Малко робить таку собі екскурсію «нутрощами» лайнера, де все чітко підпорядковано, продумано, розписано похвилинно, де все працює злагоджено, як один організм. З цієї сторони книга дуже пізнавальна. Як ви думаєте: що таке какарелла?
Інший бік роману – це внутрішні переживання Поліни, точніше її причина втечі з землі в океан. Кохання-хвороба до А., яке «заморожує» в собі на певен час героїня, згодом вивільняється і випускає пагін, як рак метастазує, якщо не зробити «хімії». Хімією для Поліни є алкогольні вечірки для кру-мемберів в кру-барі, дискотеки, заборонені палуби для прогулянок персоналу. Дівчина витискає максимум з жорстко регламентованого існування обслуги на лайнері, вона бере усе, «юзає» людей на повну. Бо користується загальноприйнятим правилом: «Все, що відбувається на кораблі, залишається на кораблі». Тому всі «кру» зраджують, короткочасно закохуються, розбивають серця і знову склеюють їх до наступного контракту, але все це між сомою – нижче ватерлінії, у нетрях кишківника круїзного лайнера. Про тих, хто вище, у книзі зовсім не йдеться. Справжнє відбувається нижче.
Вражаючий глибоко психологічний роман, де є порівну: і смішне, і сумне.
