Наука для душі. Нотатки раціоналіста

Нова книжка біолога та популяризатора науки Річарда Докінза.

Вимірювати цінність наукових досліджень лише прикладними й побутовими винаходами — це все одно, що судити про музику як про хорошу вправу для рук скрипаля. Адже наука та наукове мислення — це глибокий погляд на світ і життєва необхідність для суспільства. Хто, як не науковці, може передбачити конкретний момент світової катастрофи в майбутньому і створити високоточний план, щоб їй запобігти? Що зробили б динозаври, якби в них були телескопи, інженери та математики?.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Книжка для всіх, хто цікавиться наукою, захоплюється наукпоп літературою.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

У серії із 44 есе Докінз пояснює цінність наукового мислення й раціоналізму. Він торкається таких тем, як псевдонаука, релігія, заперечення кліматичних змін, віддаючи належне складності та дивовижності світу природи.

ПРО АВТОРА

Річард Докінз — еволюційний біолог, відомий популяризатор науки, а також критик креаціонізму й теорії розумного задуму. До 2008 року обіймав посаду професора Оксфордського університету.

Член Лондонського королівського товариства, що займається розвитком знань про природу.

ВІДГУКИ

У цій книжці Докінз продемонстрував обидва свої таланти. Він чудово полемізує, захищаючи раціональне мислення й виступаючи проти забобонів. Водночас він чудово пише про біологію, пояснюючи складні концепти так, що починаєш відчувати задоволення від того, що їх розумієш.

Scientific American

ЦИТАТИ

Про назву книжки

Коли ми обговорювали назву цієї книжки, «Наука в (чи для) душі» була лідером змагань, і саме їй і Джиліан, і я вагаючись надавали перевагу порівняно з іншими численними кандидатами. Я в знаки не вірю, але визнаю, що остаточно прихилився до цього варіанта в серпні 2016 року, коли, впорядковуючи свою бібліотеку, знайшов книжечку Майкла Шремера «Душа науки» з такою присвятою: «Річарду Докінзу, за те, що дав науці душу».

Про майбутнє

Майбутнє — це новітній винахід еволюції. Воно дорогоцінне. Воно крихке. Ми мусимо застосувати всю нашу наукову винахідливість, аби захистити його. Це може звучати парадоксально, але якщо ми хочемо зберегти планету для майбутнього, передусім нам слід припинити питати порад у природи. Природа — це недалекоглядна дарвінівська шукачка вигід.