Марґеріт Юрсенар. Вибрані твори

Її роман «Чорне творіння» та збірка поезій у прозі «Вогні», що увійшли до книги вибраних творів (виданих українською мовою вперше 2012 року), постають медитаціями над сутнісними проблемами людського буття.

Сама назва «Чорне творіння» апелює до першої стадії алхімічного процесу з діяння Opus magnum — «Великого Творіння». Головний герой твору — Зенон. Замолоду він — прибічник антропоцентризму Піко й теорії сигнатур Парацельса та непримиренний ворог схоластичний аналогій. Згодом він — лікар-практик, адепт емпірично-експериментальних дослідів. Згодом герой сповідує імагінативно медитативне єднання зі світом речей сущих та уявних у їхньому взаємовпливі, перейшовши у стан буддистського «вічного теперішнього». У творі виведено знакові економічні, політичні та культурні процеси. Окрім збірних образів (ремісники, священики, викладачі, кабалісти, найманці тощо), у романі виведено яскраві образи-характери. Наприклад, Анрі-Максиміліан уособлює ранньоренесансного полководця-авантюриста, час якого минув, адже цей гедоніст-ідеаліст не пристосувався вповні до законів «ринкового» Нового часу. І то на відміну від успішних, але духовно мертвих Лігрів-Фуґґерів, що животіють в абсурдному прагненні наживи й утримання награбованого…

Основною темою збірки «Вогні», як зазначила письменниця у передмові до французького видання 1974 року, було «повне кохання», котре «асоціюється з певною формою віри й трансценденції» та стає людським «покликанням», застерігаючи від рецепції творів як особистої сублімації нерозділеного кохання. Стильові особливості тексту дозволяють розглядати його як низку афористичних максим, перемежованих із довгим ліро-епічними прозово-поетичними медитаціями на міфічні теми. При цьому навіть сюжети, не запозичені з міфології, внаслідок їхнього дистанціювання від первісного варіанту набувають певної міфопоетичної потенції через наявність у них «містичної партиципації».