Класик турецької літератури, автор славнозвісного роману про кохання, справжньої перлини східної літератури «Пташка співуча» Решад Нурі Гюнтекін вважається чільним представником турецького реалізму. Його творча спадщина об’ємна: романи, п’єси, оповідання, повісті. Гюнтекін справжній співець Анатолійського краю.
Невеличкий роман «Листопад» був написаний на екваторі літературної діяльності, у часи найвищої письменницької майстерності Гюнтекіна. В ньому автор протиставляє два цілком протилежні поняття: життя по совісті й особистий успіх понад усе.
Головний герой твору шестидесятирічний Алі Риза-бей завжди жив по совісті: чесно працював на державних посадах, не брав хабарів, не покривав злочинів, намагався улаштувати достойне життя своїй багаточисельній родині – дружині, сину й чотирьом донькам. Але в певний момент все пішло не так. Його покірність роботодавцю й непримиримі моральні принципи зіграли лихий жарт. Алі Риза-бей в одну мить став пенсіонером. Аж тепер він нарешті побачив у що перетворився його власний дім з його, здавалося б, цілком покірними мешканцями. Де й поділася вся та повага до голови родини, до його вагомого слова та авторитету. Без колишніх заробітків Алі Риза-бей став тягарем для власної родини.
Прозріння виявилося неминучим, болючим й ошелешуючим. А разом з ним оголилася справжня сутність членів його родини, зокрема доньок. Непомітно, але невідворотно до колись щасливої родини підкралась бідність. І тут Гюнтекін ставить питання: то як було краще вчинити Алі Ризі-бею – закрити очі на аморальну поведінку свого начальника по відношенню до молодої співробітниці (навіть не його доньки) чи вчинити по совісті й вступитись за наївне дівчисько і втратити роботу, а разом з тим звичне життя? А може таке моральне випробування було необхідним для героя, щоб той нарешті відкрив очі на свою родину?
Досить метафоричною і змістовною є назва роману. Що таке по суті листопад – маленьке вмирання для того щоб відродитися знову на весні. Алі Ризі-бею потрібно було це особистісне «вмирання» заради нового етапу в житті. А коли людина помирає й народжується (метафорично й у прямому значенні слова) то це завжди викликає біль. Таке своєрідне загартовування болем для героя є невідворотнім.
Але Решад Нурі Гюнтекін пропонує ще одне трактування назви роману. Діти Алі Риза-бея це пожухле листя, котре поволі зривається й облітає з сімейного дерева. Але не відомо чи відродиться це дерево на весні, чи дасть нові плоди.
Роман «Листопад» Решада Нурі Гюнтекіна про прозріння сліпого батька, про життєві парадокси й моральні випробування.
