Кетіль Бйорнстад – відомий норвезький піаніст, композитор і літератор, чия слава давно сягнула світового масштабу. Його музичні твори звучать у кращих концертних залах, а музична критика «з -під його пера» має значний авторитет і повагу. Кетіль Бйорнстад надзвичайно обдарована людина, чий талант не обмежується лише класичною музикою.
«До музики» - перша книга трилогії про піаніста Акселя Віндінга (у російському перекладі вона називається «Піаністи», хоча англійською має назву «The music»). Це надзвичайний твір, котрий сповнений музикою, просто випромінює її. Тут є автобіографічні мотиви, дещо збігається з життєвим шляхом самого письменника. Це наймузичніший твір, який я коли-небудь читала. Не полінуйтеся, послухайте композиції згадані у творі, це допоможе зануритися в атмосферу книги.
Головний герой роману юний піаніст Аксель Віндінг, неймовірно обдарований і талановитий юнак. Дія твору відбувається в кінці шістдесятих початку сімдесятих років в Осло. 1968 рік - весь світ вирує: чемпіонат світу по футболу, студентська революція у Франції, Олімпійські ігри у Мехіко, Празька весна, землетруси, теракти, локальні війни. А світ Акселя Віндінга існує ізольовано і самоплинно. Все, що цікавить юнака і його товаришів – це музика. Репетиції і заняття з викладачами класики, все це заради гучного дебюту на великій сцені на конкурсі молодих талантів.
Сповнений меланхолії і туги за втраченим (на очах хлопця у водоспаді загинула матір, котра теж жила музикою і була його опорою) Аксель Віндінг поступово пробує на смак життя й можливості, котрі перед ним відкриваються. Він – вразлива й чуттєва душа, трішки наївний і взагалі немов із іншого світу. Але він молодий і відкритий до всього нового, і тому закохується безтями в піаністку Анну Скууг. Але їхнє кохання приречене на невдачу з самого початку. Батько Анни на неї має інші плани й ніхто не здогадується на що він може піти.
Все у романі «До музики» крутиться довкола творчості та музики. Головна мета героїв книги – засвітитися новою зіркою на небосхилі світової класичної музики, досягти найвищого визнання та слави. Тому конкурс молодих піаністів – це і пліт, котрий може піднести до Олімпу, і камінь на шиї дебютанта, котрий потопить його під собою. Піаністи по-різному проходять це випробування. Вражаючим є сильне прагнення й наполегливість піаністів, а також жертви на які вони готові піти заради успіху. Цитуючи автора: «На вершині холодно і дме вітер». Але кого це зупинить?
Це лише перший твір трилогії, але Аксель Віндінг вже зазнав багатьох кривд і досяг певного успіху. Смак звершень завжди гірко-солодкий, чи не так? Сподіваюся, продовження трилогії вийде незабаром.
