Франсін Проуз – видатна американська письменниця, автор понад двадцяти книг, журналістка та автор статей в різних виданнях. Але попри шалену популярність книг письменниці на батьківщині та й по всьому світі, український читач лише тепер має нагоду познайомитися з творчим надбанням Франсін Проуз.
Роман «Блакитний янгол», котрий був написаний в 2000 році, можна сміливо назвати візитівкою письменниці. За жанром це студентський роман про життя молоді наприкінці минулого століття, їх взаємини з викладачами та батьками, однолітками і загалом дорослішання. Це був би собі звичайний молодіжний роман про банальне зваблення викладачем студентки (чи навпаки), якби Франсін Проуз не заглибилися у психологію поведінки героїв, не міняла місцями жертву і її ката. Бо це саме той випадок, коли на «добро» в кінці виявляється «злом».
Не дуже успішний письменник Тед Свенсон має цілком пристойне життя: любляча дружина Шеррі, майже доросла донечка Рубі, посада викладача на семінарі з письменницької майстерності місцевого коледжу і купа вільного часу на написання чергового роману. Але Тед не може вдовольнитися цим, постійно меланхолить та іпохондрить. Учні – якісь бездарі, пишуть дурнуваті твори, а йому – великому майстрові слова, доводиться їх направляти у потрібне русло. Якби ж то можна було прямо заявити: «Не ваше це - полиште». Хоча є серед них «велике сподівання» вчителя – дівчина-гот-металіст Анжела Арго. Вона пише чудний роман «Яйця», де юнка закохується у свого викладача музики і вступає з ним в інтимні стосунки в стодолі, де в інкубаторі «зріють» яйця, перед тим вимазавшись жовтками. (Нічого собі сюжетик для підліткового роману! Правда, якщо згадати й інші теми студентських робіт однокласників Анжели (зоофілія, педофілія), то фабула роману «Яйця» вражає не так сильно).
Врешті, Тед Свенсон звертає увагу на роман Анжели, періодично консультує її осібно, приділяючи їй надмірну увагу. А дівча, розуміючи свою перевагу, користується цим на повну. І як наслідок, те чого найбільше боявся викладач і чого все життя уникав, зберігаючи вірність дружині, все ж таки стається.
Юне, схильне до розладу психіки дівча лише одним словом руйнує все: кар’єру, репутацію, сім’ю, ціле життя. Але ж саме вона цього хотіла найбільше, звабити потім знищити. Достатньо показовим є сам процес судилища над вчителем: по-садистськи довгим, майже без права на захист, справжнє чистилище перед «нічим, що чекає попереду».
Такі історії не поодинокі, коли студентки звинувачують викладачів у сексуальних зловживаннях. Але ця історія якась унікальна. Бо й героїня не пересічна, й герой не зовсім винний. На цей випадок потрібно дивитися з різних боків, не приймаючи чиюсь сторону. Є ще багато деталей, побічних сцен, діалогів, думок не згаданих тут. Всі вони потребують осмислення. Бо книга має декілька шарів сприйняття. Це надзвичайно вартісний роман.
