Автор:
Год издания: 2016
Количество страниц:
Язык:
Переводчик:
ISBN:
Серия
Переплёт:
Формат:
Вес:
Десять історій з трагічним фіналом. Десять майстерних детективних новел з подвійним ключем. Прага –– місто, де відбуваються вбивства. Ось, що не дає спокою російському емігрантові, який анітрохи не симпатизує місту і його жителям.
Оповідання до кінця книги починають зливатися в єдине ціле, змушуючи нас по-іншому ставитися не тільки до Праги, але й до життя в цілому. Невизначеність, страх, вбивства і спокійні, навіть сухі логічні міркування. До кінця книги фантазія переплітається з реальністю, на поверхню випливає автор власною персоною…
"10 детективних новел. Старе місто. Інтелектуальність автора. Герої, які у згадках чи повнокровними особами мандрують з одного сюжету в інший, зшиваючи клаптикову ковдру Праги. Раптові вбивства й неприхована відраза до прихованих на видноті збочень. Безкарність за реальні злочини, адже відсутня причина для покарання. О ні, винних просто немає. Власне, чому злочинці-не-злочинці мають бути винними? Це буденність, це плин міста, це невипадкові випадки з його життя, які, однак, гармонійно вписуються в його карту історій. Ці трупи мають бути. Без них Прага Кобріна не була б собою: без убивств старе місто не мало б свого оксюморонного спокою. А мертві саме й додали Празі спокою . Детективна новела – ідеальна форма. Складна, вона вимагає чималих зусиль. Еталон – це й неочікуваність фіналу від новели, і вправність злочину від детективу. Я не просто люблю новели: для мене це найскладніший жанр, найкращий індикатор віртуозності автора, тож вимоги до новел з мого боку лише найв
"Кирило Кобрін – російсько-богемський письменник, історик, журналіст, редактор, який є автором близько 14 книг. Одна із яких потрапила нещодавно мені до рук. “11 Празьких трупів” – збірник короткої детективної прози. Як не дивно, спочатку книга вийшла англійською мовою і тільки нещодавно побачила світ російською і українською мовами в видавництві Фабула. За що їм дуже вдячна. Як зрозуміло уже з назви, це 11 історій, дія в яких відбувається в Празі. І кожна із новел має свій труп. На перший погляд історії не пов”язані і логічно завершені, але поступово вони зливаються і пов”язані між собою невидимою ниткою. Кобрін дійсно досконало володіє словом, прийомами психологізму і деталізованості. Прага, емігрантство, сіра і брудна буденність. А ще – безліч фактів, якими, признатись, автор оперує майстерно, і, які насправді прорізують цю буденність і на яких вона стоїть. Я ніколи не відносила себе до поціновувачів малої прози. Та “11 Празьких т