Книга року ВВС-2017: 17 українських видань, які увійшли до списку цьогоріч

BBC Україна уже в тринадцяте організовує щорічну літературну премію Книга року ВВС – 2017, тепер - у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). У списку присутні книги для дорослих, а також підлітків і дітей – всього 24 видання. Вже у грудні цього року будуть оголошені два переможці – по одному  у номінаціях «Книга року ВВС – 2017» та «Дитяча Книга року ВВС – 2017». За час очікування пропонуємо вам ознайомитись з більшою частиною конкурсантів.

 

 

Тарас Антипович. Помирана.

На написання цієї книги автора підштовхнула проблема зростання у світі «духу варварства» - він описав дійсність, подібну до тої що коїться на Донбасі, у Північній Кореї та сучасній Росії, хоча у романі певний час і георафічне положення не вказуються. Сатиричний роман-дистопія розкриває драму зашореного розуму нинішнього суспільства і надихає на глибокі роздуми про життя.

 

Максим Дупешко. Історія, варта цілого яблуневого саду.

«Мені було 15 років, світило гаряче серпневе сонце, на підвіконнях спали коти, голуби клювали пшеницю, що розсипалася дорогою на ринок і заховалася між бруківкою, знизу помалу, якось меланхолійно, підіймався трамвай, пахло мацою, мамалигою, червоним борщем, біґосом та баварськими сосисками…» Цей роман про Чернівці -  «місто з украденою душею», яке протягом минулого століття побувало у складі півдесятка держав. Меланхолічний і водночас дуже душевний екскурс в минуле!

 

Сергій Жадан. Інтернат.

Чи часто ми задумуємось над тим, як змінилось життя на Сході країни з початком війни?

Автор книги наполегливо рекомендує свій твір до прочитання всім тим, хто не бував у вирі подій, а своє враження про Донбас і українсько-російську війну склав виключно з повідомлень ЗМІ та загальних настроїв у соціальних мережах. Інтернат – одна з локацій роману, а ще це метафора – відображення почуття самотності, розгубленості, навіть розпачу.

 

Олександра Іванюк. Амор[т]е.

Роман засновано на реальних подіях. Після невдалих спроб знайти щастя в рідній Італії, а потім – і Англії Франческа вирушає на Східну Україну вчити російську мову. Непривітне місто швидко відлякує дівчину, і та вже готова повернутися до сонячної Італії, аж тут зустрічається з Юрієм!

Хлопець пробуджує у молодій італійці сильні почуття, а ще знайомить її з українським Донецьком. Не в змозі розлучитися з хлопцем, дівчина опиняється в епіцентрі боротьби за місто під час Євромайдану. Та найбільша її боротьба точиться за почуття Юрія і їхнє спільне майбутнє…

 

Катерина Калитко. Земля загублених, або маленькі страшні казки.

Ця книга – про те, як впливає на нас усіх і формує наші долі географічне положення, насамперед – Батківщини. «У книзі багато України – віддзеркаленої, архетипної, побаченої в незвичному ракурсі. Наприклад, одна з центральних неназваних тем – Крим, - пояснює автор свою ідею. - І ще це книжка про інакшість як даність, про іншування як процес. Про майстерність і невміння із цим жити. Про те, як багато означають одне для одного люди, як вони формують і ламають одні одних. Але й про те, що для всіх є місце і ніхто не є неістотним – на те й існує Земля Загублених».

 

Макс Кідрук. Не озирайся і мовчи.

Чи страшно увійти до ліфта? Напевне, ваша відповідь буде – ні. А якщо цей ліфт привезе вас у паралельну реальність? Життя чотирнадцятилітнього Марка змінюється в той момент, як він після переїзду знайомиться з Сонею – сусідкою по школі і будинку.

Власне у їхньому будинку, як запевняє дівчина, абсолютно незвичайний ліфт, а вище 10 поверху криються таємниці про які він і не здогадуються. Єдиний спосіб перевірити слова Соні – вирушити за нею, і Марк на це зважується…

 

Володимир Рафєєнко. Довгі часи.

Автор книг – виходець з Донбасу, один з тих, хто був змушений залишити свою домівку у пошуках прихистку від війни. Свою книгу він почав писати зі самотерапевтичною ціллю. «Головне зусилля, яке я зробив - не тільки віддзеркалив дійсність, а передовсім спробував пробачити. Пробачити собі, політикам, людям чи навіть цілим етносам. Пробачити часу -  перенасиченому болем, стражданнями, відсутністю надії на майбутнє. Та в ході роботи з’явилась необхідність наситити роман якимось ціннісним складом. В результаті вийшла казка для дорослих про війну – страшна, моторошна і місцями смішна».

 

Наталка Сняданко. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма.

Цей роман - історія одного з найекстравагантніших членів імператорської родини Габсбурґів - Вільгельма, більше відомого в Україні за бойовим псевдонімом Василь Вишиваний. Правда, тут його біографія дещо змінена і розширена: у книзі він не помирає у стінах Лук’янівської в’язниці, як відбулося насправді, а опиняється в радянському Львові, одружується з корінною львів’янкою, виховує сина й онуку. Водночас цей роман - історія кількох родин, країн, епох, воєн і міжвоєн. Це - галицький мікрокосмос у кількох поколіннях і кількох епохах із притаманними лише цьому закутку Європи химерними поєднаннями мовних, кулінарних, звичаєвих реалій та людських доль, переповідання яких часто є набагато химернішим і фантастичнішим за будь-яку літературну видумку.

 

Василь Шкляр. Троща.

І ще одна біографічна книжка. Та ця - про самовідданий чин і моторошну зраду, які часто спліталися воєдино, про не лише героїчні, але і страшні своєю безвихіддю сторінки останніх років існування УПА, вже після другої світової, наодинці із осатанілою більшовицькою армією, у 1947-ому році…. Розповідь подана через головного героя, вояка УПА, для якого війна вже минула, проте боротьба не забулася. Він раптом бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою.

 

Анастасія Левкова. Старшокласниця. Першокурсниця.

Дебютна книжка молодої авторки - роман у щоденниках про дівчину-підлітка. Дії відбуваються на початку 2000-х. «Власні підліткові щоденники я спалила ще у 19-літньому віці, тобто 12 років тому, отож, ця книжка – це плід роботи власної пам’яті», - коментує Анастасія.

У роботі їй також допомогла колекція записок, яку авторка береже зі школи, тогочасні газети і світлини і, як не дивно, розповіді сучасних вчителів про теперішні шкільні пригоди. Як бачимо є речі, які з часом не міняються!

 

Галина Вдовиченко. 36 і 6 котів-детективів.

Ні, кількість хвостатих детективів не списана з температури людського тіла! Так вже склалося, що 36 дорослих і 6 малих котів  оселилося одного дощового вечора в помешканні пані Крепової. Якби тоді господиня знала, чим обернеться для неї це сусідство… Захоплива історія для дітей, а можливо і їх батьків – особливо тих які не дозволяють своїм дітям заводити домашніх улюбленців. Чому? У книзі ви знайдете всі відповіді на свої запитання!

 

Анатолій Григорчук. Перша доріжка в небо.

Збірка оповідань, яку коротко можна охарактеризувати як «маленьку, добру і мудру». Кожне із 23 оповідань в ній – це  фрагмент реального життя звичайних дітей, свідком або учасником якого став автор. Подібні моменти трапляються у кожній родині, але часто залишаються непоміченими. Це велика помилка, адже саме в такі моменти народжується те, що зазвичай ми називаємо родинними і вічними цінностями, без яких неможливо знайти свою щасливу доріжку!

 

Ірена Карпа. День усіх білок.

«Я все життя хотіла написати правильну дитячу книжку, – розповідає авторка. – Правильна – це не занудно-педагогічна з підкресленим мораліте, а така, що буде цікава і дітям, і дорослим. Жива, справжня, пригодницька. Казку, її сюжет, треба хотіти переповідати і знову перечитувати».  Дана книга написана саме в такому стилі. Це розповідь про те, що насправді є цінним у житті та як важливо вміти боротися за свої права, незалежно від того, хто ти: дорослий, дитина чи лісове звірятко. Книжка сповнена пригод і гумору, карколомних поворотів і складних ситуацій, з яких хоробро виплутуються наші герої: білки і собаки, сови і кроти, лісники і бандити.

 

Анна Коршунова. Комп і компанія.

Чому діти потрапляють в тенета віртуального світу? Тому що там багато цікавої інформації, різних ігор, розваг і можливостей для спілкування. Але в основному комп'ютер стає альтернативою реальності через те, що батьки вчасно не познайомили своїх «цифрових геніїв» з реальним простором - рікою, лісом, морем або просто спортивним майданчиком біля будинку. Дорослі не знаходять на це часу, вважають світ за вікном небезпечним або просто забувають про нього, тому що самі застрягли в павутині соціальних мереж. Звичайно, віртуальність - серйозна проблема, але у кожного вистачить волі, щоб натиснути кнопку «Вимкнути комп'ютер», відірвати очі від монітора і відчинити двері, за якими чекають справжні друзі і пригоди.

 

Галина Кирпа. Тринадцятий місяць у році.

Це психологічна проза для молодших підлітків, яка зачіпає теми дорослішання та справжньої дружби.

10-12 років – це якраз той вік, коли ми хочемо бачити друзів не лише партнерами для ігор, а й тими людьми, яким можна довіритися, з ким можна говорити про все на світі та з ким ніколи не буде нудно. Це справді важлива тема для цього віку, і в цій книзі вона розкрита максимально глибоко.

 

Ірина Мориквас. Магда і вітер.

Випускниця факультету журналістики ЛНУ та магістерської програми з екуменічних студій Українського католицького університету вже більше десяти років вважає головною справою свого життя мистецтво. Віднедавна не лише живопис, а й літературу: недавно в Ірини вийшла дитяча книжка «Магда і вітер». Як признається сама авторка, малювала її для сина і похресників – такий собі арт-бук для найближчих, навіть не сподівалася на такий розголос і увагу інших дітей до своєї праці. Але праця дійсного того вартує!

 

Ярослав Яріш. Самійло.

Історична пригодницька повість з елементами фентезі описує події, які відбуваються в часи, коли кочівники чинили набіги на українські землі, грабували і полонили людей, перетворюючи їх на живий товар на ринку рабів. Звичайний сільський підліток Самійло вирушає у небезпечну мандрівку через таврійський степ до Криму, прагнучи звільнити свою молодшу сестричку, поневолену загарбниками. Ця книжка - про честь, звитягу, готовність на самопожертву заради святої мети, друга чи побратима по зброї, про свободу, волю, любов до Бога, Вітчизни і людей, про здатність прощати і вірити.